Нові ліки, діагностика та прогнозування: на що здатен штучний інтелект у медицині

Наприкінці травня у світовій пресі з’явилися повідомлення про те, що штучний інтелект допоміг вченим відкрити новий антибіотик, який здатен вбивати бактерію, що раніше вважалася непереможною.

Йдеться про експериментальний препарат абауцин, призначений для боротьби з Acinetobacter baumannii – бактерією, яка інфікує рани та викликає пневмонію. Ця бактерія є стійкою до майже всіх антибіотиків: ВООЗ визначає її як критичну загрозу для суспільного здоров’я у всьому світі.

Штучний інтелект допоміг вченим вирахувати серед тисяч хімічних сполук саме ті, які потенційно здатні діяти на Acinetobacter baumannii. Потім обрані ШІ сполуки були протестовані у лабораторії, і в результаті дослідники обрали найефективнішу з них, яка отримала назву абауцин.

«ШІ підвищує швидкість роботи і, в ідеалі, знижує її вартість. Завдяки цьому ми можемо відкрити ці нові класи антибіотиків, які нам вкрай потрібні», — цитує BBC доктора Джонатана Стоукса з Макмастерського університету (Канада).

Штучний діагност

Створення нових препаратів – не єдиний напрямок, у якому медицина може використовувати ШІ. На початку червня у британському Дартмурі відкрився Центр точної медицини та штучного інтелекту, який вивчатиме здатність ШІ аналізувати біомедичні дані для діагностування захворювань та прогностичної аналітики.

«Від керування адміністративними клінічними завданнями до комп’ютерного виявлення раку – радіологи вже використовують ШІ. Інструменти, засновані на алгоритмах глибокого навчання, обіцяють змінити практику, допомагаючи радіологам краще інтерпретувати зображення, зробити процес створення зображень зі сканерів більш точним і ефективним, а також покращити загальний робочий процес лікарні, щоб пацієнти отримували якнайшвидшу допомогу», - розповіла доктор медичних наук Джоселін Чертофф, завідувач та професор радіології Дартмутської медичної школи.

За і проти штучного інтелекту

Проте використання ШІ у медичній діагностиці має свої підводні камені, і медики цілком це усвідомлюють. Зокрема, у середині травня Всесвітня організація охорони здоров’я закликала бути обережними у використанні штучного інтелекту у сфері діагностики та прийняття рішень.

«У заяві ВООЗ йдеться, що дані, які використовуються для навчання штучного інтелекту, можуть бути упередженими та генерувати оманливу або неточну інформацію», - повідомляє Reuters.

Побоювання ВООЗ розділяє й Джошуа Тамайо-Сарвер, лікар невідкладної допомоги та віце-президент з інновацій організації Inflect Health (США). Доктор Тамайо-Сарвер успішно використовує ШІ для розробки стратегій спілкування з пацієнтами, однак після повідомлень, що ChatGPT склав іспит на отримання медичної ліцензії у Сполучених Штатах, лікарю стало цікаво: а чи може ШІ виконувати роль діагноста?

Лікар детально ознайомив ChatGPT з історією хвороб 40 реальних людей і запитав його: «Якими є диференційні діагнози для цього пацієнта, який звернувся до відділення невідкладної допомоги?». За словами доктора Тамайо-Сарвера, результати були «вражаючими, але й досить тривожними».

ChatGPT досить добре справився з випадками розповсюджених травм та захворювань – за умови, якщо йому надавали достатньо детальні дані.

«Приблизно для половини моїх пацієнтів ChatGPT запропонував шість можливих діагнозів, і «правильний» діагноз — або принаймні діагноз, який я вважав правильним після повної оцінки та тестування — був серед шести, запропонованих ChatGPT. Це непогано, але все ж таки 50% успіху в контексті відділення невідкладної допомоги не є й чимось хорошим», - пише доктор Тамайо-Сарвера.

При цьому ChatGPT не зміг діагностувати позаматкову вагітність у пацієнтки, яка звернулася з болем у правій нижній частині живота. В реальності жінка була вчасно і успішно прооперована, що врятувало їй життя, але якщо б лікар покладався виключно на ШІ, летальний фінал був би неминучим.

«Я боюся, що величезна кількість людей уже використовує ChatGPT, щоб поставити собі медичний діагноз, замість того, щоб звернутися до лікаря. Якби моя пацієнтка в цьому випадку так вчинила, відповідь ChatGPT могла б її вбити», - попереджує лікар.

Проте, за словами доктора Тамайо-Сарвера, це зовсім не означає, що ШІ не має використовуватися у медицині. Наприклад, штучний інтелект може відстежувати схожі фактори в історіях захворювань десятків тисяч людей та робити висновки щодо того, яке саме лікування було для них найефективнішим.

«Нам терміново потрібне більш реалістичне уявлення Кремнієвої долини та широкої громадськості про те, що ШІ може зробити зараз — в тому числі, і про його численні обмеження, які можуть створювати небезпеку. Ми маємо бути дуже обережними, щоб уникнути завищених очікувань щодо програм на кшталт ChatGPT, оскільки у тому, що стосується здоров’я людини, вони можуть бути в буквальному сенсі небезпечними для життя», – пише Тамайо-Сарвер.

Ефективний захист від радіаційної загрози: поради та рекомендації

Радіаційна загроза: як захиститися від радіації вдома

Країна-терорист не зупиняється не перед чим, тож, на жаль, підрив росіянами Каховської ГЕС може бути не останньою катастрофою, яку буде вимушена пережити Україна. У руках окупантів залишається Запорізька ГЕС, і, за даними ГУР, щонайменше 4 з 6 її блоків заміновані росіянами.

Отже, треба бути готовими до будь-чого. Сподіваємося, що поради, які ви прочитаєте нижче, ніколи вам не знадобляться, але знання – це зброя. Тож будьте озброєні!

Що робити у разі радіаційної аварії

  • Якщо ви знаходитеся на вулиці, якомога швидше зайдіть в приміщення. Якщо ви вже в приміщенні, не залишайте його. Радіоактивний пил осідає на зовнішній стороні будівель, тому, за можливістю, перейдіть до кімнати, де немає зовнішніх дверей і вікон. Якщо такої кімнати немає, зачиніть усі вікна та двері, вимкніть кондиціонери, вентилятори та обігрівачі. Ізолюйте щілини між вікнами, дверима та стінами: для цього можна використовувати скотч або вологу тканину.
  • 90% радіоактивного матеріалу накопичується на верхньому одягу. Тому фахівці МОЗ радять якомога скоріше зняти одяг, акуратно покласти його до герметичного пакета або контейнеру та поставити якомога далі від людей та домашніх тварин.
  • Помийтеся. Вимийте тіло милом, помийте голову шампунем, але не використовуйте кондиціонер – він затримає радіоактивний матеріал на волоссі. Не варто надто активно розтиратися мочалкою і тим більше дряпати шкіру – інакше радіоактивний матеріал потрапить до відкритих ран. Якщо ви не можете прийняти душ, вимийте водою або протріть вологими серветками чи тканиною принаймні відкриті частини тіла. Особливу увагу звертайте на обличчя, очі, вуха та руки. Після водних процедур одягніть чистий одяг.
  • Воду та продукти можна споживати лише ті, які зберігалися у холодильнику, морозилці або у герметичному пакуванні (консерви, пляшки, банки, коробки, вакуумні пакети). МОЗ радить протерти перед використанням протріть пакування чистою тканиною, потім покладіть цю тканину у герметичний пакет і поставте якомога далі від людей та домашніх тварин.

Водопровідну воду можна використовувати для миття, але пити її не варто – принаймні, доти, поки місцева влада не повідомить, що вода у водопроводі безпечна.

  • Стежте за офіційною інформацією – місцева влада, поліція та/або ДСНС даватимуть її по радіо та телебаченню. Підпишіться у Telegram або соцмережах на канали/сторінки цих органів. Ретельно та негайно виконуйте вказівки, які даватимуть офіційні джерела.

Чи треба приймати калій йодид  і коли?

Треба – але тільки людям до 40 років та ЛИШЕ після офіційного оповіщення місцевої влади та/або ДСНС через ЗМІ. Сенс вживання калію йодиду – тимчасово блокувати щитоподібну залозу, щоб вона не накопичувала радіоактивний йод, який складає значну частину викидів у радіоактивній хмарі. Тож його потрібно вживати лише у випадку, коли аварія вже сталася: просто так «вимикати» щитоподібну залозу «для профілактики» - не лише безглуздо, а й вкрай небезпечно.

При прийомі калію йодиду треба ретельно дотримуватися дозування згідно з віком людини, яка його приймає.

За рекомендаціями МОЗ, дозування мають бути такими:

  • діти до 1 місяця – 16 мг;
  • діти від 1 місяця до 3 років – 32 мг;
  • діти від 3 до 12 років – 62,5 мг;
  • підлітки від 13 до 18 років, дорослі до 40 років, вагітні та матері, які годують грудьми – 125 мг.

У людей після 40 років щитоподібна залоза майже не накопичує радіоактивний йод, тому приймати калій йодид їм не потрібно – потенційний ризик від прийому препарату перевищує користь. Єдине виключення – жінки після 40 років у стані вагітності або такі, які годують груддю. Вагітність та лактація активізують функцію щитоподібної залози, у тому числі й у сенсі накопичення радіоактивного йоду, тому приймати калій йодид таким жінкам треба.

Якщо ви живете поруч з місцем потенційної аварії

Тим, хто мешкає в радіусі 50 км від ЗАЕС, може знадобитися додатковий захист. Таким людям МОЗ рекомендує додати про всяк випадок до своєї аптечки, окрім калію йодиду, ще два препарати:

  1. Алюмінієво-антацидні сорбенти. Це препарати на основі гідроксиду алюмінію, які прискорюють нейтралізацію, зв’язування та виведення з організму радіонуклідів.
  2. Альгінати – препарати на основі натрію альгінату. Ця речовина створює на поверхні рідкого вмісту шлунку захисний бар’єр, який запобігатиме всотуванню небезпечних речовин.

Також МОЗ радить мешканцям 50-километрової зони мати вдома маску або респіратор – ці засоби зменшать потрапляння в організм небезпечних речовин при диханні.

Сподіваємось, це нам не знадобиться застосовувати на практиці, але варто знати базові правила поведінки у разі надзвичайної ситуації будь-якого характеру:

«Підготовлений — значить захищений!»

Це правило у час повномасштабної війни стало ще більш актуальним.

Від COVID до віспи: найсмертоносніші віруси в історії людства

Віруси – не просто живуть із людьми, а безпосередньо впливають на життя, демографію, історію, даючи поштовхи до розвитку та падіння цивілізацій.

Хоча віруси почали вивчати відносно недавно, проте процес виявився досить успішним. Як з’ясувалося, гігієна та вакцини сьогодні оберігають від багатьох небезпечних вірусних хвороб, від яких раніше вимирали цілі міста.  Крім того, вченим вдалося дослідити деякі історичні події та дізнатися, де і як спалахували пандемії, що нещадно косили населення планети. Отже, з якими пандеміями стикалися наші предки?

 Пандемії чуми

  •  Чума Антоніна (165–180 рр.)

Прокотилася Римською імперією та Близьким Сходом. Припала на період правління імператора Марка Аврелія Антоніна. Патоген забрав життя за різними підрахунками 5–10 мільйонів людей. Помирав кожен четвертий інфікований. Існує припущення, що насправді це був кір або віспа.

  • Чума Юстиніана (541–750 рр.)

Це перша зареєстрована пандемія бубонної чуми. Розпочалася на Сході Римської імперії та отримала назву на честь правлячого тоді імператора Юстиніана І. Він перехворів та одужав. Взагалі від чуми загинуло 25 мільйонів людей. Тоді це складало 13% населення Землі. Наприклад, у Константинополі (столиці Східної Римської імперії) загалом померло 40% мешканців міста. А всього чума скоротила населення Європи наполовину.

  • Чорна смерть (1346–1353 рр.)

Ця пандемія чуми охопила Європу, Африку та Азію. Кількість загиблих оцінюється у 75–200 мільйонів. Вибухнула недуга в Азії й успішно ширилася континентами через бліх та щурів, які «мандрували» разом з торговими кораблями. У 1351 році чума дійшла до України – згідно з літописами, вона повністю знищила населення міста Переяслав. В Європі чума скоротила населення на 20%.

  • Холера

Її знали ще з часів Гіппократа. Час від часу з’являлися спалахи, та найбільше вона лютувала у ХIХ сторіччі. Усього було 7 пандемій. З’явившись у 1816 році в Індії, вона кочувала континентами: Азією, Європою, Північною Америкою, Африкою. Британський лікар, який досліджував хворобу, з’ясував, що причиною розповсюдження холери є забруднена вода. Пік болячки припав на 1852–1860 роки. Холера забрала близько 10 мільйонів людських життів. У 1847 році холера дісталася до України, проникнувши з Одеси, і періодично спалахувала у великих містах.

  • Чорна віспа

Існує думка, що за період VI–XX ст. хвороба вбила мільярд людей. Проте на сьогодні це єдина з ліквідованих хвороб у світі. Перший опис віспи знайдено в Єгипті. А перша епідемія трапилася у VI ст. – з Ефіопії вірус занесли до Іспанії. Згодом інфекція поширилася і викликала спалахи у різних куточках земної кулі. Смертність сягала 40%.

Пандемії грипу

  • «Російський» грип (1889–1890 рр.)

Вірус ширився із Західного Сибіру і дістався до Середньої Азії, Канади та Гренландії. Усього від грипу помер мільйон осіб.

  • «Іспанка» (1918–1920 рр.)

Грип заразив третину населення світу. Він став причиною смерті 20–50 мільйонів людей. На страшний грип хворіли як у США, так і в Європі. Його поширення полегшила Перша світова війна. Іспанським грип назвали тому, що у цій країні вперше почали писати про хворобу і бити на сполох.

  • «Азійський» грип (1956–1958 рр.)

Лютував переважно у Китаї та США, забравши життя 2 мільйонів осіб.

  • «Гонконзький» грип (1968 рік)

Швидко ширився з Гонконгу і сягнув Філіппін, Індії, Австралії, США та Європи. Із мільйона загиблих половину становили жителі Гонконгу. А це 15% населення міста.

Пандемія ВІЛ/СНІДу

Назвали чумою ХХ століття. Уперше інфекцію зафіксували в Африці, у Конго. Ширитися планетою вона почала з США та Гаїті. На сьогодні найбільше людей з ВІЛ проживає в Африці на південь від Сахари. Там інфіковано 5% населення. Пандемія триває з 1981 року. Перша смерть була зафіксована у 1969 році у Північній Америці. Не зважаючи на значні досягнення у вивченні хвороб, ВІЛ та СНІД залишаються небезпечними.

Пандемія COVID-19

Охопила планету у 2020–2023 роках. Місцем спалаху названо китайське місто Ухань. Подолати хворобу вдалося завдяки вакцинам, карантину, ізоляції та дотриманню гігієнічних звичок.

Отже, глобалізація, війни, економічний розвиток, міграція сприяли розповсюдженню хвороб. Водночас це давало поштовх до розвитку медицини та науки епідеміології. Зокрема, прототип сучасних лікарів-інфекціоністів так звані «чумні лікарі» першими запровадили карантини, як метод боротьби з вірусними хворобами.

А угорський акушер-гінеколог Ігнац Земмельвейс у 1847 році помітив, що породіллі менше вмирали від сепсису, коли лікарі перед прийняттям пологів мили і дезінфікували руки. Адже раніше хвороби ширилися швидко завдяки сприятливим антисанітарним умовам: люди жили у перенаселених будинках без світла, свіжого повітря і дотримання гігієни, а вулиці міст були засмічені нечистотами. Тому типовою на той час була смерть від тифу, дизентерії, кору, грипу чи віспи.

Фармакофобія, фармакофілія та фармакофагія: чули про таке?
А є інші, які займаються самолікуванням, ставлять собі діагнози через інтернет, із задоволенням п’ють антибіотики, наче вітамінки. Чи навпаки, так бояться зашкодити собі, що відмовляються від таблеток, щеплень та інших благ сучасної медицини, пише moniheal

Тому тим, хто впадає в подібні крайнощі, приписують такі діагнози, як фармакофобія, фармакофілія або фармакофагія. Не варто ставитися до них легковажно і ось чому:

Фармакофобія

  • Це страх вживати будь-які медичні препарати. Він може з’явитися через наявну алергію на певні лікарські речовини; негативний досвід вживання ліків (наприклад, часто були побічні реакції або ускладнення); як результат виховання (у дитинстві лікували виключно народними методами); наслідування тверджень певних авторитетів, які запевняють, що фармакологія – це зло і хімія, які отруюють організм (тут і противники щеплень, і прихильники теорії змови).

Частково ця фобія притаманна дітям: вони панічно бояться уколів або ліків. Деякі діти здатні викликати блювоту, щоб не приймати нічого. Але цей страх настільки великий і серед дорослих, що вони можуть відчувати підвищення тиску та нестабільну роботу серця, тремор, запаморочення, поводитися неадекватно, панікувати, лише наближаючись до лікарні чи поліклініки. А ще фармакофобія зумовлена недовірою пацієнта до медицини та лікарів загалом.

Фармакофілія

  • Це протилежне від попереднього поняття, що характеризується охочим вживанням лікувальних засобів. Фармакофіли – це прихильники самопризначення; лікують простий нежить усіма відомими препаратами; якщо лікар майже нічого не виписав від застуди – це поганий лікар; антибіотики завжди знайдуться в їхній домашній аптечці. На жаль, деякі лікарі самі «підсаджують» своїх пацієнтів на фармакофілію, виписуючи їм довжелезні списки ліків за будь-яких хвороб.

Такі люди цікавляться розвитком досягнень медицини та вважають, що пігулки врятують від усього. До фармакофілів можна віднести людей, які легко ведуться на медичну рекламу, охоче довіряють досвіду і порадам знайомих, клієнтів салонів краси (вони свято вірять, що лише ін’єкції та наукові відкриття врятують їхню красу, а схуднути допоможуть виключно таблетки та розчини).

Фармакофагія

  • Вона виникає в результаті фармакофілії. Людям із таким діагнозом притаманне вживання медикаментів у великих дозах. Зустрічається серед споживачів антидепресантів, снодійних, заспокійливих, знеболювальних та подібних лікарських засобів.

Такі пацієнти весь час змушені збільшувати дози, оскільки їхні організми швидко звикають до попередніх і не реагують. Тобто вже не лікують і не допомагають. Паралельно може виникати токсикоманія, тобто залежність від ліків. До речі, у випадках фармакофілії та фармакофагії люди часом приймають ліки наперед, намагаючись уникнути появи певних симптомів або недуги. Замість того, щоб змінити підхід у лікуванні хвороби (це їм здається занадто важким), вони обирають звичні для себе медикаменти у збільшених дозах.

Розуміючи, що змушує людину відмовлятися або навпаки поїдати ліки, дає змогу їй допомогти впоратися з цими розладами. Іноді це здоровий глузд та додаткова інформація від авторитетного джерела. У складних випадках знадобиться лікар, наприклад, психотерапевт.

Основні причини недотримання рекомендацій і нехтування правилами лікування полягають у:

  • Дефіциті базових знань: що таке хвороба, як вона протікає, що таке ліки, як вони діють тощо.
  • Звичках, що сформувалися протягом життя. Їх важко змінити.
  • Страху за своє здоров’я, що переходить у крайнощі. Від «помру, якщо вип’ю таблетку» до «помру, якщо не вип’ю таблетку».
  • Відсутності інтересу пацієнта до того, що відбувається в медицині (наприклад, реформа, поява ліків або методів лікування певних хвороб).
  • Легковажному ставленні до себе, хвороб і методів медицини.

У результаті маємо шанувальників антибіотиків, матерів, які категорично проти щеплення, любителів лікувати пневмонію настоєм із трав, шукачів хвороб у собі. Це – розлади і шкода здоров’ю. Почути від лікаря такі діагнози, як фармакофобія та фармакофілія, – рідкість. Однак про них потрібно знати, щоб відповідально ставитися до свого здоров’я та своїх близьких.

Пташиний грип мутував у собачий: нова загроза людству?

Вірус так званого «собачого грипу» H3N2, який розвинувся з відомого «пташиного грипу», може загрожувати людям. До такого висновку дійшла група вчених з Китайського сільськогосподарського університету, пише MedOboz посилаючись на The Telegraph.

Дослідники зробили аналізи біоматеріалів понад 4 000 хворих собак і встановили, що зараз вірус собачого грипу розпізнає рецептори людських клітин краще, аніж декілька років тому. Також вірус проявляє підвищену здатність розмножуватися у клітинах людини. Це свідчить про те, що собаки можуть стати тією проміжною ланкою, яка допоможе вірусу, що вражає птахів, стати вірусом, що вражає людей.

Британські дослідники, коментуючи результати, отримані китайськими колегами, припускають, що послідовні мутації можуть невдовзі перетворити собачий грип на загрозу для людини.

«Схоже, що вірус не надто загрожує здоров’ю собак – можна більше хвилюватися щодо довгострокового потенціалу пандемії серед інших видів, наприклад, серед людей», – зазначає професор Джеймс Вуд, який очолює кафедру ветеринарної медицини Кембриджського університету.

Що таке собачий грип?

Собачим грипом називають захворювання собак, викликане підтипами вірусу грипу H3N2 та Н3N8. Якщо різновид Н3N8 розвинувся з грипу коней і поки що не демонструє жодної загрози для людей, то H3N2, який досліджували китайські вчені, є «нащадком» пташиного грипу. Для пернатих пташиний грип становить смертельну загрозу, однак собачий варіант, хоч і є надзвичайно контагіозним, дуже рідко призводить до смерті тварин.

Який перебіг матиме собачий грип у людей?

Вчені поки що  не беруться припускати який перебіг матиме собачий грип у людей, однак попереджають: вид homo sapiens, до якого належимо всі ми, не має імунітету до собачого грипу . Також проти цього виду грипу не спрацюють антитіла, які людина отримує після щеплень від інших відомих штамів грипу.

Загалом сімейство H3 вже завдало людству чимало лиха. Зокрема, один із різновидів H3N2 викликав наприкінці 60-х років XX століття пандемію, яка залишилась в історії під назвою «гонконгський грип». Перший спалах було зафіксовано в Гонконзі влітку 1968 року: за перші тижні новим штамом заразилося близько 500 000 людей. Захворювання розвивалося стрімко: через 1-2 дні інкубаційного періоду у хворого різко підіймалася температура (до 39°), починалися головний біль, сухий кашель, закладеність носа та ломота у тілі.

Найнебезпечнішим «гонконгський грип» виявився для людей похилого віку. За різними оцінками, за три роки пандемії померло від 1 до 4 млн людей.

Які штами грипу циркулюють зараз?

Літо зазвичай не вважається високим сезоном, якщо ми кажемо про шанси захворіти на грип. Утім навіть влітку ризик підхопити вірус залишається: українські епідеміологи щотижня реєструють випадки захворювання. Здебільшого люди хворіють на віруси грипу А, до якого належить безліч штамів, у тому числі H1N1, який викликав у 1918 році пандемію «іспанки», а у 2009-му – пандемію свинячого грипу», H2N2 – причина пандемії «азійського грипу» у 50-х роках минулого століття, та вже відомий нам штам «гонконгського грипу» H3N2.

З часом більшість штамів, які колись масово забирали людські життя, перетворилися на звичайний сезонний грип середнього ступеня небезпеки. Однак віруси невпинно мутують, і мінімум раз на декілька років виникає новий небезпечний різновид. Чи стане ним цього разу «собачий грип»  – судити поки що зарано, однак треба бути готовими до будь-якої перспективи.

Тому в разі підозри на грип обов’язково зверніться до лікаря та обмежте свої соціальні контакти, щоб не заразити оточуючих. Пам’ятайте, що грип не лікується антибіотиками: антибіотики діють на бактерії, але абсолютно безсилі проти вірусів. Для лікування грипу потрібна противірусна терапія, Якщо йдеться про дітей, оптимально використовувати препарати, призначені саме для пацієнтів дитячого віку. Якщо дитина таки підхопила грип влітку, лікар може призначити етіотропне лікування дитячим сиропом Флавовір. Флавоноїди, що входять до складу сиропу, впливають саме на вірус (що є причиною захворювання), блокують їх розмноження в організмі дитини, і в такий спосіб зменшують вірусне навантаження. А це означає, що за умови вчасного лікування сиропом Флавовір з’являється можливість не допустити ускладнень від грипу та прискорити одужання.

Також важливо не забувати про щорічну вакцинацію від грипу, а от чи стане загрозою людині «собачий грип»  –  час покаже. Головне ви вже знаєте, що це можливо.

У США розробили вакцину проти усіх видів грипу

Американський університет Дьюка (Північна Кароліна, США) розпочав першу фазу клінічних випробувань універсальної вакцини від грипу. Ця мРНК-вакцина була була розроблена Центром дослідження вакцин Національного інституту алергії та інфекційних захворювань США (NIAID), пише New Atlas.

У дослідженні беруть участь чотири групи добровольців віком від 18 до 49 років. Перші три групи отримають 10, 25 та 50 микрограмів нової вакцини відповідно – для того, щоб визначити оптимальну дозу препарату. Четверта (контрольна) група отримує звичайне чотирьохвалентне щеплення від сезонного грипу.

Вчені будуть наглядати за учасниками протягом 12 місяців, щоб оцінити імунну відповідь на нову вакцину та її короткострокову та довгострокову безпеку для людського організму.

«Універсальна вакцина проти грипу може стати величезним досягненням громадської охорони здоров’я та усунути потребу як у щорічній розробці сезонних вакцин проти грипу, так і в тому, що пацієнти вимушені робити щеплення щороку», — сказав доктор Г’ю Окінклосс, виконуючий обов’язки директора NIAID.

Також доктор Окінлосс зазначає, що деякі існуючі штами вірусу грипу мають значний пандемічний потенціал. Тому універсальна вакцина «може стати важливою лінією захисту від поширення майбутньої пандемії грипу».

Скільки людей щороку вмирає від грипу?

Відповісти однозначно на це питання важко, оскільки цифри різняться залежно від того, які саме сезонні штами грипу поширені у конкретний період. Однак у середньому, за підрахунками Центрів з контролю та профілактики захворювань у США, у світі щороку вмирає від грипу до 650 000 людей.

Який різновид грипу є найбільш небезпечним?

Віруси сезонного грипу поділяються на чотири типи – A, B, C та D. Два останніх типи не є проблемою для суспільної охорони здоров’я: вірус типу C зустрічається досить рідко і призводить лише до легких інфекційних захворювань, а вірус типу D взагалі не інфікує людей – ним заражається, в основному, велика рогата худоба.

Натомість віруси типів A та B є серйозним викликом для людини – особливо вірус А, який не тільки зустрічається найчастіше, а й має безліч підтипів. За даними ВООЗ, на даний час серед людей циркулюють переважно підтипи A(H1N1) та A(H3N2).

Між тим в Україні у травні 2023 року спостерігається   регіональне географічне поширення вірусів типу В. Згідно з бюлетенем Центра громадського здоров’я МОЗ, станом на середину травня тип B був зафіксований у 5 регіонах країни і становив 90% від позитивних зразків матеріалів у рутинному епіднагляді.

Як вберегтися від грипу в Україні?

Поки універсальна вакцина, на яку американські вчені покладають стільки сподівань, проходить клінічні випробування, українці, як і решта мешканців планети, щепляться звичайними щорічними вакцинами від сезонних штамів. За даними ЦГЗ МОЗ з початку епідемічного сезону проти грипу в Україні вакцинувалося 158 065 людей. Водночас за весь епідсезон (з 3 жовтня 2022 року до 14 травня) на грип та ГРВІ встигли перехворіти 3,8 млн українців –  тобто 9,4% населення країни.

Добра новина тут полягає у тому, що кількість захворілих у цьому епідсезоні була аж на 39,4% менша, аніж у попередньому. Погана новина – рушієм епідемічного процесу, як і раніше, залишаються діти. Якщо серед дорослих у цьому епідсезоні на грип та ГРВІ перехворів кожний двадцятий, то серед дітей – кожна четверта дитина.

Як зазначають експерти Центру громадського здоров’я, рівень вакцинації від грипу серед українців є надзвичайно низьким: наразі він становить лише 1,1% від загальної цільової групи. При цьому вакцини проти грипу в Україні цілком доступні – їх можна придбати в аптеці і зробити щеплення, попередньо звернувшись до свого педіатра або сімейного лікаря.

Існують і вакцини для дітей – одними з них можна щепити дітей у віці від 3 років, іншими – у віці від 6 місяців. Оптимальним часом введення вакцини проти грипу МОЗ називає вересень та жовтень, тобто початок епідсезону.

Однак навіть незважаючи на те, що за межами епідсезону грип помітно збавляє свої обороти, ризик захворіти (особливо, для дітей) все ж залишається. Зокрема, у Києві за першу половину травня на грип та ГРВІ захворіло понад 8 тисяч дітей.

Нагадаємо, що для лікування грипу (як і інших вірусних захворювань) потрібна противірусна терапія. Вживати антибіотики проти грипу та ГРВІ (якщо немає вторинної інфекції) не тільки марно, а й шкідливо: антибіотики не діють на віруси, натомість, недоцільне їх вживання може завдати шкоди вашому здоров’ю або здоров’ю вашою дитини.

Також у випадку, коли хворіє дитина, доцільно обирати противірусні препарати, які призначені саме для дітей. Одним з таких противірусних препаратів, наприклад, є дитячий сироп Флавовір на рослинній основі. Флавоноїди, які входять до складу Флавовіру, пригнічують розмноження ДНК- та РНК-вірусів, зокрема, вірусів грипу в тому числі й пандемічних штамів, знижують вірусне навантаження на організм дитини та дають змогу організму ефективно боротися із захворюванням.

Крім того, Флавовір захищає слизові оболонки верхніх дихальних шляхів, нормалізуючи показники місцевого імунітету (лактоферин, sІgA та лізоцим).

Прийом Флавовіру за перших симптомів респіраторної інфекції (грип,   COVID-19, чи інші ГРВІ) буде сприяти зменшенню інтоксикації і пришвидшенню одужання, адже не дасть змогу наростити вірусне навантаження на дитячий організм, тим самим зменшить ризик виникнення ускладнень від вірусної інфекції. Дозволений для прийому навіть малюкам від народження.

Але головне запам’ятати правило – краще запобігти, ніж лікувати.

Підтримати імунітет допоможуть прогулянки на свіжому повітрі та помірні фізичні навантаження, повноцінний сон, збалансоване харчування, а також прості правила гігієни допоможуть знизити ймовірність захворіти на грип чи іншу ГРВІ.

 

 

ГРВІ можуть бути причиною ацетонемічного синдрому у дитини

У дитини блювота, біль у животі та зневоднення – і все це на фоні слабкості й температури? Не спішіть нарікати на кишкову інфекцію: можливо, ваш малюк страждає від ацетонемічного синдрому, спричиненого звичайним ГРВІ, пише MedOboz.

Що таке ацетонемічний синдром (АС)

Загалом ацетонемічний синдром (АС), на жаль, не рідкість серед дітей. Основним його симптомом є епізоди сильної блювоти, які виникають найчастіше вночі та повторюються декілька разів. Спроба напоїти або нагодувати дитину викликає новий напад блювоти. У малюка підвищується температура, наявні симптоми зневоднення та інтоксикації (блідість шкіри разом із характерним рум’янцем на щоках, кволість, слабкість після нетривалого збудження на початку хвороби, іноді – судоми).

 Інші характерні ознаки ацетонемічного синдрому (АС):

  • біль у животі (постійний або спазмоподібний);
  • закреп;
  • тахікардія (посилене серцебиття);
  • характерний запах ацетону з рота, що нагадує запах прілих яблук.

Такий стан виникає через підвищення вмісту в крові кетонових тіл – ацетону,  ацетооцтової та бета-оксимасляної кислот. В організмі ці речовини утворюються при розпаді кетогенних кислот, які містяться переважно у білковій або жирній їжі. Кетонові тіла у великій кількості токсичні для організму, насамперед для нервової системи та шлунково-кишкового тракту. Проникаючи в ЦНС, кетонові тіла чинять наркотичну дію на головний мозок, пошкоджують клітинні мембрани і подразнюють блювотний центр. Подразнюючи слизову оболонку ШКТ, викликають багаторазове блювання, що спричиняє зневоднення та посилює токсичні процеси в організмі, зокрема в головному мозку, аж до розвитку коми.

Причини виникнення ацетонемічного синдрому

Ацетонемічний синдром може виникати як самостійне захворювання, але приблизно у 95% випадків він розвивається при наявності певного провокуючого фактору. Таким фактором може стати неправильне харчування (надто багато білків та жирів у раціоні), психоемоційний стрес або різноманітні інфекційні захворювання. Найбільш вразливими до АС є маленькі діти: за статистикою, у 62% дітей перший епізод ацетонемічного синдрому проявляється у віці до 3 років.\

Як не дивно, серед чинників, які провокують АС, на першому місті стоять не неправильний раціон і навіть не кишкові інфекції, а гострі респіраторні вірусні захворювання. Згідно з дослідженнями, ГРВІ є причиною першого епізоду АС у 36% випадків, тоді як порушення дієти – у 32%, а гострі кишкові інфекції – лише у 7%. Ще близько у 10% дітей перший епізод АС викликаний водночас двома факторами – ГРВІ та порушенням дієти.

Як лікувати та запобігти ацетонемічному синдрому 

Зневоднення у дітей відбувається дуже швидко, тому вживати відповідних заходів треба терміново. При появі симптомів АС дитину треба відпоювати маленькими порціями рідини через кожні 10–15 хвилин (засоби для регідратації, солодкий чай з лимоном або негазованою лужною мінеральною водою).

Щоб нормалізувати детоксикаційну функцію печінки та процеси мікроциркуляції,  як дієтичну добавку до повноцінного раціону харчування дітям від 3-х років лікар може порадити Вітаргін.

Це  джерело аргініну та бетаїну, що допоможе загальному зміцненню організму при станах, пов’язаних із порушеннями білкового метаболізму, а саме при ацетонемічному синдромі.

Увага: при значному зневодненні або при дуже тривалому блюванні дитина потребує госпіталізації!!!

Водночас необхідно продовжувати лікування основного захворювання, яке викликало ацетонемічний синдром, інакше стан хворого не покращиться. У випадку, коли провокуючим фактором стала ГРВІ, пацієнт потребує противірусної терапії. При цьому для дітей потрібно обирати безпечні противірусні препарати, призначені спеціально для дитячого віку – наприклад, сироп Флавовір. Флавоноїди, які містяться у сиропі, блокують розмноження ДНК- та РНК-вірусів, що викликають ГРВІ, знижують вірусне навантаження на організм дитини та дають змогу організму ефективно боротися із захворюванням.

Згодом, коли дитина одужає від ГРВІ, а її стан стабілізується, батькам необхідно буде разом із лікарем відкоригувати режим дня та раціон харчування, а в разі потреби – пройти додаткові обстеження. При адекватному лікуванні та реабілітації епізоди ацетонемічного синдрому зникають. Саме тому цьому питанню необхідно приділяти особливу увагу.

 

 

(Не)замінна амінокислота: як L-аргінін робить ваше тіло здоровим

Наше існування немислиме без білків: людське тіло складається з них як мінімум на 15%. Саме білки відповідають за ріст та розвиток організму, а також беруть участь у транспортуванні багатьох необхідних нам хімічних сполук та виробництві антитіл.

Білки складаються з амінокислот, які поділяються на два типи. Їх прийнято називати незамінніми та замінними.

  • Незамінні кислоти наш організм самостійно виробляти не вміє, тому ми вимушені отримувати їх через їжу.
  • Замінні кислоти організм може виробляти сам, однак часто-густо він виробляє їх недостатньо. Одною з таких амінокислот є L-аргінін – надважлива сполука, яка бере безпосередню участь у виробленні білка, з якого будуються, наприклад, наші м’язи.

Коли L-аргініну буває недостатньо

Дефіцит цієї важливої амінокислоти спостерігається у людей, які недостатньо харчуються, зазнають значних фізичних та психологічних перенавантаження або реабілітуються після важких хвороб, травм та оперативного втручання.

«L-аргінін чудово підходить для покращення кровообігу та лікування деяких серцево-судинних захворювань», — пояснює доктор наук, дієтолог Еммалін Расмуссен. Це відбувається тому, що ця речовина має здатні розширювати кровоносні судини за рахунок підвищення рівня оксиду азоту в крові.

Завдяки цій здатності L-аргінін корисний чоловікам, які страждають на еректильну дисфункцію. Як показало дослідження італійських вчених, проведене у 2017 році, такі чоловіки мають нижчий рівень l -аргініну порівняно з учасниками експерименту, які не страждали на таку дисфункцію.

Також l-аргінін є корисним для спортсменів та бодібілдерів, які прагнуть покращити свої результати. Для нарощування м’язів потрібен білок, у синтезі якого принципово важливу роль грає l-аргінін, а досягнення спортивних результатів потребує потужної кровоносної системи.

У яких продуктах міститься L-аргінін

Доктор Еммалін Расмуссен називає п’ять найкращих харчових джерел l-аргініну.

  1. М'ясо та птиця

Саме ці продукти є одним з основних джерел l-аргініну для людинги. «Споживання червоного м’яса в помірних кількостях ідеально підходить для оптимального серцево-судинного та загального здоров’я», — рекомендує Расмуссен, однак нагадує, що любителям м’яса потрібно обов’язково збалансувати свою тарілку овочами та складними вуглеводами.

  1. Жирна риба

Неймовірно важливий для нашого здоров’я продукт, оскільки він містить не лише білки та l-аргінін, а й багато інших корисних речовин.

«Я рекомендую за можливості обирати жирну рибу, виловлену в диких умовах або вирощену в екологічно чистих умовах, багату на омега-3 жирні кислоти, які мають протизапальну дію та є корисними для здоров’я серця, очей, шкіри та мозку», — каже доктор Расмуссен.

  1. Молочні продукти

Ще одне легкодоступне джерело l-аргініну тваринного походження. Серед усього існуючого різноманіття молочних продуктів доктор Расмуссен називає найздоровішим вибором йогурти та кефір, оскільки вони містять пробіотики, важливі для кишечнику.

Водночас рослинні замінники «молочки», такі, як несолодке мигдальне молоко та йогурт з кокосового молока, теж містять l-аргінін, але в них його менше, ніж у справжніх молочних продуктах.

  1. Квасоля, бобові та соя

Для тих, хто віддає перевагу рослинній дієті, хорошим джерелом l-аргініну стануть соя та бобові. Серед останніх доктор Расмуссен рекомендує квасолю, сочевицю та боби люпину.

  1. Цільнозернові

І, на останок, не забудемо про цільнозернові злаки, які окрім l-аргініну забезпечать ваш організм вітамінами, мінералами та клітковиною. Найкращим вибором будуть дикий або коричневий рис, жито, амарант та спельта (проте останні два злаки не рекомендовані тим, кому не можна вживати глютен).

Доктор Расмуссен також рекомендує вживати у якості джерела l-аргініну псевдозернові суперпродукти – наприклад, кіноа та гречку.

«За поживністю вони схожі на зернові та взаємозамінні з кулінарної точки зору, але технічно самі по собі не є зерновими», — пояснює дієтолог.

L-аргінін з аптеки

Крім того, хорошим джерелом L-аргініну є фармацевтичні засоби на основі цієї амінокислоти. На прилавках українських аптек, зокрема, нескладно знайти Вітаргін. Ця харчова добавка рекомендована для нормалізації функціонування серцево-судинної системи, центральної та периферичної нервової системи та для загального зміцнення організму при розумових і фізичних навантаженнях, а також при станах, пов’язаних з порушеннями білкового метаболізму (стреси, астенія, травми, голодування, ацетонемічний синдром).

Окрім L-аргініну, Вітаргін містить також бетаїн – ліпотропну речовину, яка має протизапальну дію, запобігає виникненню жирової дистрофії печінки та зменшує ризик тромбоутворення та прогресування атеросклерозу.

 

5 ознак того, що ваше тіло й мозок страждають від хронічного стресу

Хоча короткотривалий стрес є нормальною реакцією організму, хронічний стрес може впливати на здоров’я наскільки сильно, що це порушує всі аспекти життя.

У найтяжчих випадках через наростання тривоги та депресивних проявів людина не здатна виконувати повсякденні справи та працювати. На додачу до цього загострюються хронічні захворювання, а загальний стан здоров’я погіршується, що й проявляється цілком конкретними ознаками.

На що впливає щоденний стрес?

Стрес – це біологічна реакція на складні ситуації, під час якої збільшується кількість певних гормонів, зокрема кортизолу та адреналіну. Вони готують організм до зустрічі з небезпекою – прискорюють серцебиття і пришвидшують дихання. Якщо ж стресові чинники не зникають, організм продовжує виробляти речовини, що повільно руйнують його системи і підвищують ризик розвитку деяких захворювань.

Хронічний стрес має низку фізичних і психологічних симптомів, що можуть значно утруднити повсякденне життя. Він може призводити до синдрому вигоряння, депресії і порушень сну, а також підвищення артеріального тиску та сприйнятливості до інфекцій.

Ознаки того, що тіло та мозок страждають від хронічного стресу:

Постійна втома

Під час тривалого стресу втома також стає хронічною. Людина відчуває, що неспроможна виспатись, не має сил на заняття спортом і навіть для того, щоб виконувати звичайні справи, наприклад – готувати та мити посуд.

Морфологічні зміни у структурі мозку при хронічному стресі подібні до тих, що виявлені у пацієнтів із депресією. Тому люди у стані стресу відчувають апатію, відсутність фізичних і моральних сил щось планувати і робити.

Також пацієнти з хронічними стресовими розладами скаржаться на вигорання та проблеми з концентрацією, що не дає змоги нормально працювати та робить їх емоційно вразливими.

Недосипання

Хронічний стрес змушує нервову систему підтримувати стан підвищеного збудження протягом тривалого часу. Один із наслідків такого стану – недосипання. Підвищення пильності може затримати початок сну, а уночі викликати швидкі, тривожні думки. Недостатній сон у свою чергу спричиняє подальший стрес. Розірвати це замкнено коло буває непросто.

Проблеми з серцем

Якщо короткотривалий стрес тимчасово підвищує тиск і серцебиття, то хронічний призводить до:

  •  підвищення артеріального тиску
  •  підтримання запального процесу
  •  нерегулярного серцевого ритму
  •  зменшення притоку крові до серця.

Проблеми з травленням

Оскільки прийом їжі не є пріоритетним у стресовій ситуації, організм ігнорує сигнали про голод. Тобто зменшується приток крові до шлунка та кишківника і кількість ферментів для травлення. У довготривалій перспективі проблеми із травленням є неминучими.

Оскільки стрес викликає запальні процеси, можуть розвиватись такі захворювання, як гастрит, виразкова хвороба шлунку та синдром подразненого кишківника, навіть якщо раніше проблем із травленням не спостерігалось.

Часті  захворювання

Під час стресу загострюються не тільки хронічні хвороби, а й підвищується ризик інфекцій. Наприклад, не встигаєш вилікуватися від однієї ГРВІ, як уже знову хворієш. Річ у тім, що психологічний стрес підвищує рівень цитокінів (молекул, за допомогою яких клітини імунної системи спілкуються між собою) та біомаркерів запалення. Організм, активізуючи імунітет, хоче допомогти вирішити стресову ситуацію. Але знову ж таки у випадку хронічного стресу це не спрацьовує, а цитокіни сприяють ще більшому вивільненню гормонів стресу в мозку. У ситуації тривалого стресу настає імунний дисбаланс, що призводить до млявого запального процесу – можливої прелюдії до різних захворювань.

Як зменшити вплив стресу?

З деякими проблемами, викликаними хронічним стресом, не можна справитись самостійно. Це стосується першопричин стресу, для виявлення яких потрібен консультант із психічного здоров’я. Також необхідна не тільки корекція способу життя, а й лікування наявних захворювань у спеціалістів.

Потрібно підтримувати ті органи та системи, що можуть найпершими постраждати від наслідків стресу. Насамперед це нервова, серцево-судинна та травна системи.

Для зниження збудження нервової системи та поліпшення природного сну можна використовувати засоби рослинного походження, що не викликають звикання за умови правильного застосування. Наприклад, дієтична добавка до повноцінного раціону харчування Вітасед.  Капсули містять речовини у дозуванні, необхідному для заспокійливого ефекту та нормалізації сну, а саме:

- екстракт валеріани – забезпечує седативний ефект, знижує напруження і дратівливість під час стресу, нервового виснаження і розумової втоми;

- екстракт пустирника – знижує процеси збудження у центральній нервовій системі, стабілізує серцевий ритм і артеріальний тиск, полегшує засинання;

- екстракт глоду – забезпечує комплексний вплив на серцево-судинну систему, має кардіопротекторну і спазмолітичну дії.

Як додаткове джерело аргініну та бетаїну в період стресових ситуацій також лікар може рекомендувати дієтичну добавку Вітаргін. Він сприяє нормалізації серцево-судинної, центральної та периферичної нервової системи та підтримує детоксикаційні властивості печінки. Вітаргін допомагає зміцнити захисні сили організму при розумових і фізичних навантаженнях, а також у періоди стресу, астенії, зокрема викликаної інфекційними захворюваннями, травмування і голодування.

 

Коронавірус у легкій формі: симптоми та схема лікування

Незважаючи на те, що COVID-19 може викликати ускладнення, зокрема до них належить і постковідний синдром тривалістю кілька місяців, більшість і дорослих, і дітей перехворіють коронавірусною інфекцією у легкій формі.  

Симптоми COVID-19 у легкій формі

Генеральний директор Всесвітньої організації охорони здоров'я Тедрос Аданом Гебреїсус нещодавно зробив майже сенсаційну заяву про те, що епідемія коронавірусу цього року втратить свій надзвичайний статус. Тобто її можна буде сприймати як гостру респіраторну вірусну інфекцію, що мало відрізняється від проявів інших ГРВІ.

На жаль, це не відміняє того факту, що коронавірус лишається надзвичайно легкопоширюваною інфекцією. Прямо зараз у світі починає домінувати новий підвид «Омікрону» XBB.1.16, або Arcturus. Щоправда, на відміну від початкових штамів COVID-19, усі підвиди «Омікрону» не проявляються важкою симптоматикою і мають менший постковідний період.

Наприклад, штам Delta часто викликав втрату смаку і нюху та провокував розвиток запалення легень. Підвиди «Омікрону» більше зачіпають верхні відділи дихальних шляхів і рідко «опускаються» нижче.

Отже, симптоми останнього підвиду «Омікрону» XBB.1.16, що поширюється світом, включають:

  • лихоманка
  • біль у горлі
  • нежить
  • біль у тілі (міалгія)
  • стомлюваність
  • діарея
  • кон'юнктивіт (часто проявляється у дітей).

Симптоми, пов'язані з задишкою, низьким вмістом кисню, респіраторним дистресом можна спостерігати лише у пацієнтів, у яких розвивається тяжка форма захворювання.

Який перебіг має коронавірус у легкій формі ?

Не слід сприймати легку форму COVID-19 як безсимптомну. Хоча інколи зустрічається і такий варіант коронавірусної інфекції. Легка форма означає, що лихоманка триває, як правило, не більше семи днів. Основні симптоми також зменшуються за цей період, а ускладнень захворювання немає.

Міністр охорони здоров'я Максим Степанов охарактеризував легку форму захворювання так:

  • температура до 38 ̊С, що добре контролюється прийманням жарознижувальних препаратів
  • сухий кашель без ознак дихальної недостатності
  • відсутність шлунково-кишкових проявів
  • немає змін психічного стану.

За словами міністра, ускладнення, що стосуються дихальної системи, зазвичай розвиваються на другому тижні хвороби. Саме тому хворих потрібно активно спостерігати, а повторний огляд рекомендовано проводити саме на другому тижні хвороби.

При цьому за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я лише 15% випадків цього підвиду COVID-19 є важкими, а 5% - критичними. У дітей, як показують дослідження, COVID-19 зазвичай проявляється легкою (37%) або помірною (45%) інфекцією верхніх дихальних шляхів і рідко буває важким або критичним.

Перебіг коронавірусної хвороби буде залежати від багатьох чинників, зокрема стану імунітету хворого та його суб’єктивного сприйняття. Крім того, коронавірусну інфекцію саме у легкій формі легко сплутати з іншими захворюваннями. Не сильно виражені симптоми коронавірусу можуть часто бути схожі на ознаки алергії, грипу, застуди та деяких інших захворювань.

Як відрізнити COVID-19 від грипу та застуди

Однією з ознак, що відрізняє COVID-19 від грипу та ГРВІ, є початок хвороби. У грипу початок хвороби стрімкий і займає 1-4 дня, у ГРВІ – 1-3. А ось симптоми COVID-19 після зараження можуть з’являтись навіть протягом 14 днів. А навіть легкі симптоми при коронавірусній інфекції зберігаються тривалий час.

Симптоми грипу та COVID-19 та інших ГРВІ можуть відрізнятися незначно:

 

Симптоми Поширені Менш поширені
лихоманка COVID-19, грип -
кашель COVID-19, грип ГРВІ
втома COVID-19, грип ГРВІ
задишка COVID-19 грип
проблеми з диханням COVID-19 грип, ГРВІ
болі в тілі грип COVID-19
головний біль грип COVID-19, ГРВІ
втрата апетиту грип COVID-19, ГРВІ
нежить ГРВІ COVID-19, грип
закладеність носу ГРВІ COVID-19, грип
біль у горлі ГРВІ COVID-19, грип
діарея ГРВІ та характерна для деяких штамів коронавірусу грип

 

Слід пам’ятати, що оскільки легку форму COVID-19 важко відрізнити від симптомів інших ГРВІ, краще підтвердити або спростувати захворювання на коронавірусну інфекцію лабораторно. Лікуватися необхідно лише під наглядом лікаря й проходити всі призначені обстеження, щоб уникнути ускладнень.

Схема лікування коронавірусу в легкій формі

Згідно Протоколу "Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)" МОЗ України легкий ступінь тяжкості коронавірусу потребує такого лікування:

1) повноцінного харчування та вживання відповідної кількості рідини;

2) симптоматичне лікування із застосуванням жарознижуючих засобів при лихоманці та болю.

3)  противірусних препаратів прямої дії для груп ризику.

Етіотропне лікування, спрямоване на усунення самої причини виникнення захворювання, а саме вірус.  У випадку з COVID-19 – це противірусна терапія. Насамперед, слід приймати такі засоби людям із групи ризику, які мають високу ймовірність розвитку ускладнень.

Наприклад, у дітей вірусна інфекція може стрімко поширюватися, і  щоб уникнути ускладнень, лікар може порадити противірусні препарати спеціально призначені для дітей, наприклад, сироп Флавовір. Флавоноїди, на основі яких сироп Флавовір, можуть  пригнічувати активність різних вірусів, зокрема й штамів COVID-19, що зазначено в інструкції. Прийом Флавовіру за перших симптомів респіраторної інфекції (грип,   COVID-19, чи інші ГРВІ) буде сприяти зменшенню інтоксикації і пришвидшенню одужання, адже не дасть змогу наростити вірусне навантаження на дитячий організм, тим самим зменшить ризик виникнення ускладнень від вірусної інфекції. Дозволений для прийому навіть малюкам від народження.

Антибіотики при COVID-19

Рішення про застосування антибіотиків може ухвалити лише лікар, в залежності від тяжкості перебігу хвороби, ступеня ураженості внутрішніх органів і, головне, наявності показань для їхнього застосування. Проте і лікар не робить таких призначень на власний розсуд, оскільки лікування відбувається згідно зі Стандартом надання медичної допомоги «Коронавірусна інфекція», який постійно актуалізується з урахуванням оновлених рекомендацій ВООЗ, СDC, ЕCDC.

Важливо пам’ятати: вірусна інфекція не лікується антибіотиками. Прийом антибактеріальних препаратів без призначення фахівця може нанести значну шкоду здоров’ю.