Не тільки «Еріс»: вчені заявляють про появу нового варіанту COVID-19 з безліччю мутацій

Світ атакує черговий варіант коронавірусу: незадовго після новин про новий штам «Еріс», який зараз шириться Європою, з’явилися повідомлення про виявлення ще одного різновиду COVID-19 – SARS-CoV-2 BA.2.86.

Вже станом на 18 серпня 2023 року було виявлено шість не пов’язаних один з одним випадків BA.2.86 у чотирьох різних країнах.

«Вперше геном опублікував Ізраїль 13 серпня 2023 року. Згодом три випадки було виявлено в Данії і по одному – у США та Великій Британії», - повідомляє Управління з питань охорони здоров’я Великої Британії.

Читайте також: Коронавірус у легкій формі: симптоми та схема лікування

У Британії BA.2.86 був виявлений у мешканця Лондона, який не виїжджав останнім часом за кордон. За оцінками медиків, це свідчить про те, що вірус певною мірою циркулює усередині країни.

Звідки взявся BA.2.86

Генетично нещодавно ідентифікований варіант, скоріш за все, є нащадком BA.2 – сублінії лихозвісного «Омікрону», для якого характерне дуже високий рівень передачі. Утім, як зазначають в британському Управлінні з питань охорони здоров’я, він далекий як від свого ймовірного предка, так і від своїх «кузенів» - штамів «Арктур» та «Еріс», які також походять від «Омікрону».

Читайте також: Втома та виснаженість після ГРВІ: як відновитися, розповіла імунолог

Нагадаємо, що «Арктур», зокрема, є найпоширенішим варіантом ковіду у Великій Британії – на початок серпня на нього припадало – 47%. Що ж до «Еріса», то його «успіхи» наразі скромніші: він є причиною лише кожного десятого випадку COVID-19 у Сполученому Королівстві.

Чи зможе BA.2.86 створити конкуренцію своїм «родичам»? Поки що однозначної відповіді немає. Відомо тільки, що нововиявлений варіант має 36 мутацій – тобто він радикально відрізняється за своєю структурою від попередніх варіантів. Деякі з цих мутацій розташовані на спайковому білку вірусу – критичній структурі, яку вірус використовує для проникнення в клітини людини.

Читайте також: Коронавірус не зник: новий штам «Еріс» поширюється Європою

У коментарі агенції Reuters доктор С. Веслі Лонг, медичний директор діагностичної мікробіології Х’юстонської методистської лікарні (США), зазначив, що поки що невідомо, чи є BA.2.86 більш заразним або більш стійким до вакцинації, ніж інші штами коронавірусу.

Однак порівняно швидке поширення BA.2.86 виглядає «не дуже добре», зауважує доктор Ерік Топол, експерт з геноміки та директор Дослідницького трансляційного інституту Скріппса в Лос-Анджелесі. Особливо, якщо взяти до уваги, що після завершення пандемії багато країн значно скоротили тестування пацієнтів та аналіз геномів виявлених вірусів. Таким чином, шість випадків, про які повідомили медики Ізраїлю, Данії, Великої Британії та США, можуть не відбивати повної картини розповсюдження нового варіанту.

Читайте також: 10 спільних симптомів грипу і COVID-19: як не згаяти час

Доктор Топол висловлює побоювання, що широке розповсюдження BA.2.86 може збільшити захворюваність та летальні випадки серед людей, що перебувають у групі ризику.

Чи зможуть вакцини упоратися з новими штамами

Медики та виробники вакцин поки що налаштовані оптимістично.

«Вакцина все одно забезпечить вам чудовий захист від захворювання та летального результату», - вважає доктор Веслі Лонг.

Читайте також: COVID-19. Усе що має бути у домашній аптечці

Ті вакцини, які зараз розробляють провідні світові виробники, зараз «націлені» на субваріант «Омикрон» - предка «Арктура», «Еріса» та BA.2.86. При цьому Moderna заявила, що, за результатами попередніх випробувань, остання версія вакцини компанії має бути досить ефективною проти «Ерісу» та спорідненого штаму «Форнакс», який зараз поширюється в США.

У свою чергу, у Pfizer заявили, що досідження, проведене на мишах показало, що їхня оновлена вакцина також нейтралізує активність субваріанту «Еріс».

Але чи будуть нові вакцини ефективні ще й для варіанту BA.2.86, поки що невідомо.

COVID-19 потребує негайного лікування

Згідно Протоколу "Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)" МОЗ України легкий ступінь тяжкості коронавірусу потребує:

  1. Повноцінного харчування та вживання відповідної кількості рідини;
  2. Симптоматичного лікування із застосуванням жарознижуючих засобів при лихоманці та болю.
  3. Противірусних препаратів прямої дії для груп ризику.

Етіотропне лікування, спрямоване на усунення самої причини виникнення захворювання, а саме вірус.  У випадку з COVID-19 – це противірусна терапія. Насамперед, слід приймати такі засоби людям із групи ризику, які мають високу ймовірність розвитку ускладнень. У дітей вірусна інфекція може стрімко поширюватися, і  щоб уникнути ускладнень, лікар може порадити противірусні препарати спеціально призначені для дітей, наприклад, наприклад на основі флавоноїдів. Вони можуть  пригнічувати активність різних вірусів, зокрема й штамів COVID-19, що зазначено в інструкції.

Прийом противірусних препаратів за перших симптомів респіраторної інфекції (грип,   COVID-19, чи інші ГРВІ) буде сприяти зменшенню інтоксикації і пришвидшенню одужання, адже не дасть змогу наростити вірусне навантаження на дитячий організм, тим самим зменшить ризик виникнення ускладнень від вірусної інфекції.

Коронавірус: незавершена історія

Між тим, ВООЗ повідомляє про новий сплеск захворюваності на COVID-19 у світі. З 17 липня по 13 серпня було зареєстровано 1,4 млн випадків – тобто, на 63% більше, ніж за попередні 28 днів.

Захворювання на коронавірус були зафіксовані у 104 країнах. Лідерами стали Південна Корея (1 209 194 випадки), Австралія (30 402 випадки), Сингапур (18 806 випадків), Італія (18 419 випадків) та Велика Британія (16 938 випадків).

Читайте також: Вірус грипу витісняє коронавірус: правда чи міф?

Утім, є і гарна новина: незважаючи на зростання захворюванності, відсоток смертельних випадків значно впав – на 56%. Найрізкіше падіння показала Африка – там за чотири тижні смертність від COVID-19 знизилася аж на 78%.

Що таке 3CL протеаза та її роль у боротьбі з COVID-19?

Відомо, що віруси, які викликають захворювання у людини, кодують одну або декілька протеаз. Ці ферменти відіграють важливу роль в життєвому циклі патогену. Про це інформує grippua.

Протеази є ідеальними з точки зору впливу на віруси – здійснюючи розщеплення вірусного поліпротеїну, вони роблять можливим процес їх внутрішньоклітинної реплікації. Препарати, дія яких основана на блокуванні вірусних протеаз, не нові: сьогодні вони успішно застосовуються в лікуванні ВІЛ та вірусного гепатиту С.

Читайте також: Реабілітація після COVID-19: три кроки до подолання постковідного синдрому

В умовах збереження пандемії COVID-19 пошук мішеней у коронавірусу для ефективного медикаментозного впливу є однією з головних цілей в боротьбі з цією глобальною проблемою. Однією з таких стратегічно важливих мішеней є вірус-специфічний фермент 3C-подібна протеаза (3CL pro) SARS-CoV-2 через її роль в його внутрішньоклітинній реплікації.

Що це за фермент і чому саме він обраний в якості медикаментозної мішені – розглянемо в статті.

Будова коронавірусу та значення 3CL протеази 

Коронавірус складається з оболонкового білкового капсиду і містить геном у вигляді одноланцюгової РНК з позитивним ланцюгом. Проникнення коронавірусу в клітину здійснюється шляхом зв'язування власного трансмембранного тримерного глікопротеїну (S) з клітинним рецептором – ангіотензинперетворюючим ферментом-2 (ACE2). При вході в сприйнятливу клітину за механізмом рецептор-опосередкованого ендоцитозу підкислення ендосоми сприяє конформаційним змінам в S-білку, що призводить до злиття вірусної оболонки і мембрани ендосоми з подальшим вивільненням вірусної РНК в цитоплазму.

Читайте також: Постковідний синдром: що робити, щоб організм швидше відновився

В процесі внутрішньоклітинної реплікації відбувається утворення нового вірусного поліпротеїну, який розщеплюється в 15 ділянках на 16 різних функціональних білків (неструктурні білки, NSP1-16) за допомогою двох вірус-специфічних протеаз:

  • папаїнподібної протеази (PLpro)
  • хімотрипсинподібної (3LC) протеази (3CLpro), або С30 ендопептидази, яка є головною протеазою коронавірусу, оскільки відповідає за розщеплення 11 ділянок поліпротеїну.

Таким чином, функціональна активність цих вірусних протеаз важлива для реплікації вірусу всередині інфікованої клітини, і тому вони представляють потенційні противірусні мішені.

Читайте також: Пацієнти з SARS-CoV-2 не одужують повністю: що варто знати?

Однією з особливостей вірус-специфічної 3CLpro є те, що вона не має гомології з будь-якою людською протеазою, тому лікарські молекули, які специфічно зв'язуються з цим вірусним ферментом і пригнічують його, можуть вважатися не тільки ефективними, але і безпечними терапевтичними агентами. При цьому очікуваними лікувальними ефектами є швидке зниження вірусного навантаження і пов'язаної з ним запальної відповіді у інфікованих пацієнтів.

Вплив на активність вірус-специфічної 3CL протеази

Здатність природних сполук (флавоноїдів) впливати на різні вірус-специфічні ферменти було доведено давно. Проведені дослідження підтвердили, що флавоноїди здатні пригнічувати ключові для внутрішньоклітинної реплікації вірусні молекули, такі як ДНК- і РНК-полімерази, зворотну транкриптазу і тимідинкіназу. Крім того, в дослідженнях in vitro з використанням методу молекулярного докінгу продемонстровано пригнічення флавоноїдами – аментофлавоном, апігеніном, лютеоліном і кверцетином – активності вірус-специфічної 3CLpro коронавірусів.

Це дало підставу для проведення міжнародних доклінічних випробувань  противірусного препарату на основі флавоноїдів , що містить активну (діючу) речовину  протефлазід на базі провідних дослідницьких центрів Європи і США. Діюча речовина протефлазід добре відома своїм прямим інгібуючим впливом на вірус-специфічні ферменти: ДНК- і РНК-полімерази, нейрамінідазу, тимідинкіназу і зворотну транскриптазу, що обумовлює її клінічну ефективність в лікуванні інфекційних захворювань, викликаних вірусами, що містять перераховані вище ферменти.

Читайте також: Як COVID-19 змінив погляди на медицину та гігієну?

Сьогодні перелік вірус-специфічних молекул поповнився ще одним найменуванням: 3СL-протеазою – ключовим ферментом для пандемічного коронавірусу SARS-CoV-2. Це підтверджує прямий вплив активної (діючої) речовини – рідкого екстракту протефлазід на збудника COVID-19 і робить її перспективною в боротьбі з різними штамами коронавірусу. Наказом МОЗ України від 6 серпня 2021 р. № 1680 затверджено внесення змін до інструкції для медичного застосування українського препарату. Відтепер інструкція містить наукову інформацію про здатність діючої речовини специфічно впливати на вірус SARS-CoV-2 та механізми прямої противірусної дії на цей вірус. Серед противірусних препаратів для дітей на основі флавоноїдів і містить активну (діючу) речовину -  рідкий екстракт протефлазід, це сироп Флавовір (зміни внесені в Інструкцію  для медичного застосування накозом МОЗ №1922 від 10.09.2021).

Читайте також: Коронавірус не зник: новий штам «Еріс» поширюється Європою

Таким чином, пошук вірусних мішеней, аналогів яким немає в людському організмі, відкриває нові можливості в боротьбі з серйозними загрозами для всього людства і сьогодні є пріоритетним завданням систем охорони здоров'я всіх країн. І, відповідь на це питання дає сама природа, що породила коронавірус і створила протиотруту до нього у вигляді природних сполук – флавоноїдів. Будемо сподіватися, що ахіллесова п'ята коронавірусу нарешті знайдена, і скоро людству вдасться приборкати пандемію COVID-19.

Вікторія Талько

 

Коронавірус не зник: новий штам «Еріс» поширюється Європою

Світ розслабився зарано - загроза нових коронавірусних пандемій не минула, на зміну «Омікрону» прийшов його новий підвид, EG.5, або «Еріс».

7 серпня Всесвітня організація охорони здоров’я повідомила, що EG.5 було виявлено вже в 51 країні світу. Раніше цей підвид, за класифікацією ВООЗ, мав статус «варіант, що перебуває під моніторингом», але тепер йому надано статус «варіанту, що викликає інтерес».

Читайте також: Коронавірус у легкій формі: симптоми та схема лікування

Найвищого статусу («варіант, що викликає занепокоєння») «Еріс» поки що не отримав, але він невпинно шириться у Великій Британії, США та деяких країнах Азії – зокрема, в Індії.

Симптоми нового штаму Еріс

Оскільки «Еріс» є наслідком мутації «Омікрону», то симптоматика, яку він викликає, дуже подібна до симптоматики його «прародителя». Серед основних симптомів:

  • нежить;
  • чхання;
  • біль у горлі;
  • головний біль;
  • відчуття втоми.

Технічний керівник ВООЗ з питань COVID-19 Марія Ван Керкхове зауважує, що поки що немає свідчень, що «Еріс» викликає більш важкий перебіг захворювання, аніж «Омікрон», однак він є заразнішим, ніж попередні штами.

Подальші перспективи

Поки що невідомо, чи пошириться «Еріс» світом у таких же масштабах, що і й «Омікрон», однак професор Крістіна Пейджел в коментарі британському виданню The Independent попередила, що на сьогодні Велика Британія вже «безумовно починає нову хвилю», спричинену як старими, так і новими варіантами.

Читайте також: “Арктурус” більш небезпечний для дітей: нові симптоми COVID-19

Вона зазначила, що зараз у більшості британців вже минуло понад 18 місяців після останньої вакцинації і як мінімум кілька місяців після останнього захворювання на ковід. Професор Пейджел вважає, що основну хвилю захворюваності на ковід треба чекати восени.

«Він, ймовірно, почне домінувати у вересні, коли діти повернуться до школи, а дорослі — на роботу або в університети, плюс ми почнемо проводити набагато більше часу у приміщеннях», — сказала вона.

Читайте також: Вірус грипу витісняє коронавірус: правда чи міф?

Поки що «Еріс» все ще поступається попередній мутації «Омікрону» - штаму «Арктур», однак на нього вже припадає кожний десятий випадок COVID-19 у Великій Британії (для порівняння: «Арктур» на сьогодні є причиною майже половини випадків захворювання – 47%).

За даними The Zoe Health Study, за липень кількість випадків коронавірусу на території Сполученого Королівства значно зросла – з 606 656 прогнозованих випадків 4 липня до 785 980 випадків 27 липня.

Яка ситуація в Україні?

Між тим МОЗ поки що не повідомляв про наявність штаму «Еріс» на території нашої країни, однак зараз, за даними міністерства, в Україні циркулює 14 штамів COVID-19.

Головний санітарний лікар, заступник міністра охорони здоров’я Ігор Кузін зазначає, що Україна продовжує відбирати зразки штамів, що циркулюють, та вивчати їх.

«Продовження секвенування – важливий компонент епіднагляду, враховуючи, що підхід до нагляду та нових випадків цього сезону буде спрощено. Зокрема, нові випадки захворювання лікарі реєструватимуть аналогічно до грипу та інших гострих респіраторних вірусних інфекцій. У кожній області спеціалісти центрів контролю та профілактики хвороб продовжать відбирати зразки, лабораторно досліджувати штами та вивчати мутації, які виникають. Рекомендована вакцинація залишається безоплатною у сімейного лікаря та пунктах щеплень. Людям, які мають ослаблений імунітет чи супутні захворювання; старшим за 60 років; які перебувають у групі ризику важкого перебігу та смерті внаслідок коронавірусної хвороби, необхідно подбати про імунний захист та зробити щеплення», — рекомендує Ігор Кузін.

Читайте також: Постковід може бути складнішим за Covid-19

У МОЗ нагадують, що рекомендований курс вакцинації – це 4 щеплення. Через 5 місяців після первинного курсу вакцинації необхідно зробити перший бустер. Друга бустерна доза рекомендована всім повнолітнім з інтервалом щонайменше 4 місяці після першої. Також в Україні дозволена вакцинація проти COVID-19 з 5-річного віку.

Схема лікування коронавірусу в легкій формі

Згідно Протоколу "Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)" МОЗ України легкий ступінь тяжкості коронавірусу потребує такого лікування:

1) повноцінного харчування та вживання відповідної кількості рідини;

2) симптоматичне лікування із застосуванням жарознижуючих засобів при лихоманці та болю.

3)  противірусних препаратів прямої дії для груп ризику.

Етіотропне лікування, спрямоване на усунення самої причини виникнення захворювання, а саме вірус.  У випадку з COVID-19 – це противірусна терапія. Насамперед, слід приймати такі засоби людям із групи ризику, які мають високу ймовірність розвитку ускладнень.

Наприклад, у дітей вірусна інфекція може стрімко поширюватися, і  щоб уникнути ускладнень, лікар може порадити противірусні препарати спеціально призначені для дітей, які можуть  пригнічувати активність різних вірусів, зокрема й штамів COVID-19, що зазначено в інструкції. Прийом противірусних препаратів за перших симптомів респіраторної інфекції (грип,  COVID-19, чи інші ГРВІ) може сприяти зменшенню інтоксикації і пришвидшенню одужання, адже не дасть змогу наростити вірусне навантаження на дитячий організм, тим самим зменшить ймвірність виникнення ускладнень від вірусної інфекції.

Читайте також: Астенія після хвороби: що це таке та як із цим боротися?

Отже, незважаючи на те, що з 1 липня 2023 року МОЗ скасував коронавірусний карантин, COVID-19 нас так і не покинув і, судячи з усього, не покине. Гарна новина полягає у тому, що коронавірус поступово став менш небезпечним і звівся до рівня звичайних сезонних ГРВІ на кшталт грипу. Однак навіть грип може завдати людині неабиякої шкоди – аж до летального випадку. Тож нехтувати небезпекою не варто: вакцинація, профілактика і вчасне лікування противірусними препаратами допоможуть вам зберегти своє здоров’я.

Грип у дітей: механізми пригнічення та лікувальна тактика

Вірус грипу добре відомий своєю властивістю пригнічувати імунну відповідь інфікованої людини, що зумовлює не тільки високу ймовірність тяжкого перебігу захворювання, а й розвиток системних ускладнень і приєднання вторинної бактеріальної інфекції. Особливо чітко це проявляється в дитячому віці, коли вірусній агресії протистоїть ще недостатньо сформована і зміцніла імунна система, пише експерт з питань імунології Вікторія Талько спеціально для grippua.

У цій статті ми розглянемо, яким чином вірус грипу здатний долати захисні бар’єри і протидіяти  несформованій імунній системі, що намагається боротися з ним.

При потраплянні в організм дитини вірусу грипу необхідно подолати першу лінію неспецифічного захисту дихальних шляхів, яка представлена ​​мукоциліарною системою, що складається з трьох функціонально пов’язаних компонентів: війчастого епітелію, периціліарного шару секрету і власне слизу.

Читайте також: Аденовірусна інфекція у дітей: клінічні особливості, сучасні можливості профілактики та лікування

Мукоциліарний кліренс – природний процес очищення дихальних шляхів, забезпечений  в’язким слизом, рухом війок миготливого епітелію, секреторним імуноглобуліном А (sIgA), вміст якого в ранньому віці нижчий, ніж у дорослих, а також  макрофагами, що з на знаходяться на сторожі і знешкоджують  вірус, що наближається до місць його розмноження – тропнх клітин.

Широка тропність вірусу грипу як одна з причин системних ускладнень під час грипу

Необхідною умовою для реалізації хвороботворних властивостей вірусу грипу є його тропність до клітин як верхніх, так і нижніх дихальних шляхів. Крім епітеліальних і келихоподібних клітин, альвеолоцитів, вірус також здатний реплікуватися в ендотеліоцитах і макрофагах.

Це пояснюється тим, що рецептором для вірусів грипу є термінальні залишки сіалових (нейрамінової) кислот. Це  залишки кислих полісахаридів, що утворюють гангліозиди і глікопротеїди поверхневої мембрани перерахованих вище клітин, що робить їх мішенями для вірусу грипу.

Читайте також:  Риновірусна інфекція у дітей: профілактика та лікування

Нейрамінідазу вірусу грипу відносять до рецептор-розчіплючих поверхневих білків. Саме її специфічність відносно кінцевих залишків сіалових кислот і визначається місце розмноження вірусу грипу: верхні або нижні відділи дихальних шляхів, або ті та інші. Якщо вірус грипу потрапляє в кров (вірусемія), то його здатність інфікувати і реплікуватися в ендотеліоцитах призводить до пошкодження судинної стінки, підвищення її проникності і розвитку системних розладів.

Здатність вірусу грипу одночасно заражати і альвеолоціти, і ендотеліоцити легеневої тканини розглядають як одну з причин розвитку у дитини гострого респіраторного дистрес-синдрому. У його формуванні провідним патогенетичним механізмом вважають порушення синтезу сурфактанту в альвеолах, що посилює ступінь дихальних розладів у дитини.

Основні механізми пригнічення вірусом грипу внутрішньоклітинного синтезу інтерферонів і налагодження синтезу компонентів вірусних часток

Ця здатність реалізується завдяки наявності у вірусу грипу білка NS1. Його дія багатогранна і полягає в інгібуванні регуляторного білка клітини-господаря протеїнкінази-R, утворення якої ініціюється синтезом вірусної РНК. Протеїнкіназа-R з одного боку бере участь у запуску внутрішньоклітинного синтезу інтерферонів, утворення яких також ініціюється потраплянням в клітину чужорідних нуклеїнових кислот, зокрема РНК вірусу грипу. Їх біологічна роль полягає в пригніченні реплікації вірусу в інфікованій клітині, а також запобігання поділу вірусоінфікованих клітин.

Читайте також: Парагрип у дітей: сучасні можливості профілактики та лікування

Всі зазначені ефекти інтерферонів перешкоджають генералізації вірусній інфекції і виявляються заблокованими завдяки білку NS1. З іншого боку, зв’язування білка NS1 з протеїнкіназою-R дає змогу подолати її інгібуючий вплив на синтез білків і стимулювати утворення вірусних протеїнів. Крім того, взаємодія NS1 з малими інфернуючими РНК забезпечує захист від руйнування внутрішньоклітинними ферментами вірусоспецифічних мРНК дочірніх вірусних частинок.

Таким чином, вірус грипу має достатній потенціал для того, щоб обійти внутрішньоклітинні механізми, метою яких є недопущення утворення РНК і білкових молекул вірусних копій. При цьому білок NS1 володіє специфічністю щодо саме тих молекул, які здатні втрутитися в вірусний синтез, а його дія полягає в їх блокуванні.

Механізми стимуляція апоптозу тканинних (альвеолярних) макрофагів вірусом грипу і до чого це призводить

Ще одним патогенетичним механізмом, що обумовлює зниження імунних механізмів і приєднання вторинної бактеріальної інфекції при грипі, є вплив на тканинні, в тому числі альвеолярні, макрофаги і стимуляція їх апоптозу ще одним вірусним білком PB1-F2. Важливо відзначити, що вплив на макрофаги є одним з ключових механізмів в ураженні легеневої тканини, оскільки вони фагоцитують всі потрапляючі в альвеоли патогени, в тому числі і віруси грипу, і презентують їх антигени CD4+-лімфоцитам, запускаючи каскад запальної реакції.

Тому зниження внаслідок вірусіндукованого апоптозу кількості альвеолярних макрофагів призводить до зменшення клітинного і гуморального захисту легень не тільки по відношенню до вірусу грипу, а й збудників бактеріальних ускладнень: Streptococcus pneumoniae (пневмокока), Staphylococcus aureus і Haemophilus influenza.

Існує думка, що крім альвеолярних макрофагів вірус грипу здатний викликати PB1-F2-індукований апоптоз купферівских клітин печінки, що може бути одним з патогенетичних механізмів розвитку синдрому Рея (гострої печінкової енцефалопатії) у дітей.

Читайте також: Дослідження Протефлазіду: «Ми отримаємо результат, але час буде втрачено»

Крім того, білок PB1-F2 потенціює апоптоз інфікованих клітин миготливого епітелію дихальних шляхів, який виражений менше, ніж у альвеолярних макрофагів. Загибель епітеліоцитів – основних продуцентів мукозального слизу, негативно позначається на протиінфекційному захисті респіраторного тракту, що також сприяє приєднанню вторинної бактеріальної інфекції і пояснює розвиток при грипі сухого кашлю.

Зазначені вище шкідливий або негативний на стан імунітету вплив вірусу грипу дозволяє говорити про те, що зараження ним дитини спочатку приховує в собі загрозу важкого і ускладненого перебігу захворювання. Багато в чому це пояснюється тим, що несформована імунна система дитини зазнає додаткового пригнічуючого впливу вірусу грипу.

Яка лікувальна тактика при захворюванні на грип у дитини буде найбільш обґрунтованою?

Очевидно, що хвора на грип дитина з перших днів потребує призначення противірусної терапії препаратами, які будуть прицільно впливати на вірус і блокувати його активність. З цим завданням допоможе впоратися  противірусний препарат Флавовір сироп, дія якого полягає в блокуванні нейрамінідази і РНК-полімерази – основних ферментів, без яких вірус грипу не зможе проникнути і відтворити численне вірусне потомство в клітинах.

При цьому не синтезованими виявляться і інші вірусні білки, що пригнічують внутрішньоклітинний інтерфероногенез та викликають апоптоз імунних клітин, а значить в організмі дитини залишаться сили, щоб спробувати спільно з Флавовіром впоратися з вірусом грипу. Оскільки Флавовір можна призначати з народження, він допоможе вистояти проти вірусу навіть найменшим за віком. І, в такому тандемі, виграти битву без загрози бактеріальних і системних ускладнень буде набагато простіше.

Вікторія Талько, д.м.н, професор, директор Інституту експериментальної радіології Національного наукового центру радіаційної медицини НАМНУ; експерт з питань імунології, вірусології, і радіобіології

Риновірусна інфекція у дітей: профілактика та лікування

Риновіруси, що відносяться до сімейства ГРВІ, сьогодні вважаються одними з основних винуватців щорічних вірусних інфекцій, що вражають людство. Сучасні дані вказують на те, що на їх долю припадає принаймні половина всіх застудних захворювань, пише grippua.

Величезна кількість серотипів цих вірусів, а сьогодні їх налічується близько 110, так само як і висока мінливість, не дозволяють поки що ефективно протистояти їм за допомогою вакцинопрофілактики.

Симптоми риновірусної інфекції у дітей

Типові прояви риновірусної інфекції, які дають можливість уже на етапі первинного звернення емпірично припустити не просто ГРВІ, а саме риновірусну інфекцію – це нежить з рясними виділеннями, закладеність носа та утруднення дихання. Іноді у хворого спостерігаються:

  • інтоксикаційний синдром,
  • підвищення температури тіла,
  • кашель,
  • біль у горлі.

І чим менша дитина, тим більше на перший план виходять симптоми інтоксикації.

Читайте також: Парагрип у дітей: сучасні можливості профілактики та лікування

Тому найчастіше діагностика риновірусного захворювання не викликає ускладнень. Але нерідко доводиться стикатися з тим, що патогенність риновірусу недооцінюється, а звідси – усі несприятливі наслідки для здоров'я дитини, що випливають.

Сучасні досягнення в галузі клінічної вірусології дозволили переглянути усталені погляди на більшість вірусних агентів, які досі вважалися безпечними. Не оминули й риновіруси.

Основні ризики обумовлені риновірусною інфекцією

До недавніх пір існував стереотип, що риновірус безпечний, а для боротьби з його проявами досить судинозвужувальних крапель в ніс, які знімуть ринорею і полегшать дихання хворої дитини, а якщо у неї ще піднялася температура, то можна додатково призначити жарознижувальний засіб. Як правило, на цьому лікування риновірусної інфекції, а точніше її симптомів, закінчується.

Сьогодні подібна лікувальна тактика так само, як і недооцінка ризиків, що виникають при риновірусному захворюванні, нерідко призводить до формування у дитини багатьох хронічних станів, таких як обструктивний бронхіт, бронхіоліт і пневмонія, гіперреактивність бронхів, яка з часом трансформується в бронхіальну астму. І чим менша дитина, тим більше у неї факторів ризику та ймовірності їх формування.

Взаємозв'язок риновірусної інфекції та хронічних хвороб

Одна з причин впливу риновірусу на тривалість процесу захворювань пов'язана з особливостями його взаємодії з епітеліальними клітинами порожнини носа.

Відомо, що для проникнення до клітини деякі серотипи риновірусу використовують міжклітинну молекулу адгезії I (ICAM-I), яка відіграє важливу роль як у розвитку імунної відповіді на вірусне вторгнення, так і в формуванні сенсибілізації організму дитини.

Є дані про те, що у дітей з генетичною схильністю до розвитку алергічних станів часті риновірусні інфекції стають пусковим механізмом у формуванні гіперреактивності бронхів. Цьому сприяє й формування на тлі риновірусної інфекції хронічного запального процесу, який навіть на наймінімальнішому рівні здатен сприяти алергізації дитячого організму та підтримувати формування гіперреактивності бронхів, що в майбутньому може переходити в алергічний риніт і бронхіальну астму.

Читайте також: Аденовірусна інфекція у дітей: клінічні особливості, сучасні можливості профілактики та лікування

Крім того, несформована імунна відповідь і як наслідок слабкі захисні бар'єри дозволяють риновірусній інфекції поширюватися далеко за межі носової порожнини, яку традиційно прийнято вважати основним місцем вірусного пошкодження та відповідної запальної реакції.

При цьому вірусне запалення може поширюватися як на прилеглі органи – навколоносові пазухи і носоглотку, так і віддалені – гортань, трахею і навіть легені. У дітей перших років життя риновірус може виступати в ролі етіологічного фактора, що сприяє розвитку симптомів, дуже схожих на несправжній круп, причиною яких традиційно прийнято вважати вірус парагрипу. Крім того, риновіруси є другими за поширеністю після респіраторно-сінтіціального вірусу в розвитку бронхіоліту у дітей.

Часті риновірусні інфекції, так само як і несвоєчасне та неправильне лікування за допомогою засобів симптоматичної терапії, призводять до формування з дитинства прогалин у захисних бар'єрах, на які при черговому застудному захворюванні починають нашаровуватися бактеріальні збудники. Це сприяє формуванню у дитини хронічних запальних захворювань ЛОР-органів, таких як хронічні синуси і отити.

Одним з можливих ускладнень риновірусної інфекції в дитячому віці є розвиток запалення легенів. При цьому найбільш часто пневмонії вірусної етіології розвиваються в ранньому дитинстві, коли частота їх виникнення сягає 67%, а риновіруси стають причиною запалення легенів у кожної четвертої дитини.

Яку стратегію лікування риновірусної інфекції обрати для дитини?

Виходячи з наявних на сьогодні даних щодо впливу риновірусу на дитячий організм стає очевидним, що воно не обмежується виключно локальним запаленням в порожнині носа. В силу своїх патогенних властивостей, а також високої частоти повторних випадків захворювань, риновіруси здатні викликати негативні наслідки для всього організму та створювати сприятливі умови для формування хронічних захворювань, які в майбутньому негативно позначаться на стані здоров'я дитини.

Читайте також: Нові ліки, діагностика та прогнозування: на що здатен штучний інтелект у медицині

Тому лікування інфекції не повинно обмежуватися виключно полегшенням симптомів, які істотно знижують якість життя маленького пацієнта. Воно також має бути направлено безпосередньо на усунення причини захворювання. Для цього при підозрі у дитини на риновірусну інфекцію доцільно включати в схему лікування противірусні препарати з прямим впливом на віруси сімейства ГРВІ, в тому числі й риновіруси, наприклад, Флавовір сироп.

Активні компоненти, що входять до складу Флавовіру, здатні блокувати вірус-специфічні ферменти, які запускають в ураженій клітині процеси копіювання і збирання нових вірусних часток. Для риновірусів, які є РНК-вмісними вірусами, такими ферментами є РНК-полімерази. Пригнічуючи ці ферменти, Флавовір сироп сприяє зменшенню кількості копій риновірусів, що знижує вірусне навантаження на дитячий організм і зменшує ймовірність виходу вірусного запалення за межі уражених на ранніх етапах порожнини носа і носоглотки. Це дає змогу обмежити зону вірусного запалення і не дати йому перейти на інші органи. Крім того, усунення риновірусу ефективно припиняє можливе тривале запалення і підтримування ним механізмів гіперреактивності бронхів.

Читайте також: Як COVID-19 змінив погляди на медицину та гігієну?

Виходячи з цього, призначення Флавовіру в перші дні появи симптомів риновірусного захворювання у дитини дозволяє не тільки  протистояти вірусній агресії, а й зменшує ризик розвитку перерахованих вище ускладнень і зводить до мінімуму ймовірність формування алергопатології в майбутньому.

Лариса Кузнєцова, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри клінічної, лабораторної імунології та алергології НМАПО ім. П.Л. Шупика

 

Аденовірусна інфекція у дітей: клінічні особливості, сучасні можливості профілактики та лікування

Аденовірус сьогодні входить до переліку вірусів, які з величезного числа представників сімейства ГРВІ є частою причиною розвитку респіраторних інфекцій у дітей.

Вчені зазначають, що ГРВІ аденовірусної етіології виникає приблизно у кожної третьої-четвертої дитини. Різноманіття сероварів аденовірусів, а сьогодні з 100 відомих понад 40 патогенні для людини, пояснює їх здатність викликати різні ураження, не обмежуючись виключно респіраторним трактом, про це розповіла Ларис Кузнецова, лікар-імунолог спеціально для grippua.

Наприклад, аденовіруси 1, 2, 5 сероварів відповідальні за типові для раннього дитячого віку ураження дихальних шляхів і травного тракту, при цьому вони можуть тривалий час зберігатися в лімфоглотковому кільці. А 3 серовар викликає класичну тріаду симптомів, яку об’єднують в термін фарінгокон’юнктивальної лихоманки.

Читайте також: Парагрип у дітей: сучасні можливості профілактики та лікування

У дорослих причиною респіраторного захворювання найчастіше є 4, 7, 14 і 21 серовари. Очевидно, що виникає після перенесеної аденовірусної інфекції імунітет є типоспецифічними і не гарантує захисту від зараження аденовірусом іншого серовара.

Захворіти на аденовірусну інфекцію можна протягом всього року. Сезонний пік припадає на холодну пору року, при чому аденовіруси можуть викликати як поодинокі випадки, так і епідемічні підйоми захворюваності взимку або ранньою весною, а фарингокон’юнктивальної лихоманки – влітку.

Читайте також: Наслідки ГРВІ у дитини: малюк захрип і втратив голос

Вираженість проявів аденовірусних інфекцій залежить перш за все від імунного статусу організму людини. Тому найбільш важкий перебіг їх відзначається у дітей до 5 років, які ще не встигли виробити достатній вірус-специфічний імунітет, а також при наявності імунодефіцитних станів, коли вироблення такого імунітету є неможливим.

Симптоми пов’язаного з аденовірусом ГРВІ багато в чому схожі з проявами інших респіраторних інфекцій, але характерні особливості перебігу даного захворювання дають змогу емпірично припустити аденовірусне захворювання ще до отримання лабораторного підтвердження.

За якими симптомами або характерними клінічними поєднаннями можна припустити у дитини захворювання на аденовірусну інфекцію?

Наявність типової для ГРВІ картини захворювання: гіпертермії, інтоксикаційного синдрому, при аденовірусній інфекції часто доповнюється фарингітом, ринітом, кон’юнктивітом і регіонарною лімфаденопатією, які відносять до класичних проявів цього захворювання. У дітей першого року життя і в ранньому дитинстві аденовірусна інфекція проявляється кератокон’юнктивітом або ураженням нижніх відділів дихальних шляхів.

Які основні маркери аденовірусу, визначення яких полегшує завдання з його виявлення?

Для аденовірусної інфекції характерне ураження лімфоїдної тканини і здатність деяких серотипів тривало персистувати в ній. Тому, якщо є підозра на аденовірусну інфекцію, необхідно шукати у дитини ураження мигдаликів (частіше тонзиліт), регіонарних лімфатичних вузлів, збільшення печінки (гепатомегалія).

Ураження очей з розвитком кон’юнктивіту також відноситься до типових проявів аденовірусної інфекції. Його тривалість в середньому становить до 6 днів, при цьому часто поєднується зі збільшенням привушних лімфатичних вузлів.

Чому важливо не просто констатувати наявність у дитини гострої респіраторної вірусної інфекції, а діагностувати аденовірус як причину захворювання?

Перш за все, це пов’язано з численними негативними впливами аденовірусу на дитячий організм. Зокрема, дитина, яка нещодавно перехворіла на аденовірусну інфекцію, може виділяти вірус протягом в середньому 40 днів (з секретом респіраторних шляхів – до місяця, з фекаліями – до 1,5 місяців), а значить є джерелом зараження для оточуючих.

Читайте також: Втома та виснаженість після ГРВІ: як відновитися, розповіла імунолог

Сьогодні є дані, що свідчать про те, що аденовірус після клінічного одужання здатний тривалий час персистувати в організмі дитини, а в якості місць для тривалого проживання він вибирає легені, кишечник, лімфоїдну тканину (переважно мигдалики та аденоїди), клітини периферичної крові. Тому дітям, що перехворіли на аденовірусну інфекцію і повертаються в дитячий колектив, на етапі реконвалесценції необхідно продовжити противірусну терапію препаратами з прямим впливом на віруси в профілактичних дозах, щоб знизити можливість передачі і поширення вірусів серед дітей.

Читайте також: Іспанка, інфлюенца, свинячий грип: який штам грипу зараз в Україні

Через здатність перебувати протягом певного часу в лімфоїдній тканини сьогодні для деяких серотипів аденовірусу доведена здатність потенціювати онкогенез. Також обговорюється можливість аденовірусів взаємодіяти з іншими потенційно онкогенними вірусами і утворювати гібриди, які стимулюють розвиток онкологічних захворювань.

Внаслідок того, що аденовіруси здатні вражати лімфатичні вузли черевної порожнини, у дітей раннього віку така ситуація нерідко ускладнюється формуванням інвагінації кишечника, що є ургентними станом, та вимагає термінового хірургічного втручання.

Чому важливо лікувати анедовірсну інфекцію  у дітей?

Недостатня сформованість імунної відповіді у дітей перших років життя не обмежує аденовіруси в їх хвороботворній активності, а зараження різними серотипами цих вірусів сприяє тому, що крім ураження органів дихальної системи аденовіруси здатні викликати захворювання з боку органів травного тракту (гастроентерит), сечовивідних шляхів (геморагічний цистит), органу зору (кератокон’юнктивіт).

Є дані про те, що аденовіруси сприяють формуванню хронічних захворювань з боку дихальної системи. Велике значення їм відводиться в розвитку хронічних тонзилітів, аденоїдитів, синуситів (гайморитів).

Читайте також: На які симптоми ГРВІ варто звернути увагу?

Виходячи з усього вищесказаного, стає очевидним, що своєчасне визначення аденовірусу як причини розвитку гострої респіраторної вірусної інфекції у дітей, особливо раннього віку, вкрай важливе. Необхідно не тільки загальмувати розмноження цього вірусу на ранніх етапах після його потрапляння в організм дитини, але і не дозволити йому заселитися на тривалий час у тропних для нього органах.

Крім того, оскільки вакцин для профілактики аденовірусної інфекції у дітей поки не існує, а розроблені стосуються серотипів 4 і 7, які викликають ГРВІ у дорослих і використовуються для профілактики у призовників, то профілактичне застосування при аденовірусній інфекції противірусної терапії цілком обґрунтовано.

Противірусні препарати, що прицільно впливають на віруси

З цією метою можна застосовувати противірусні препарати, які прицільно впливають на віруси, що викликають ГРВІ, в тому числі і аденовірус, такі як Флавовір сироп. Флавовір блокує здатність вірусів до внутрішньоклітинного розмноження завдяки вибірковій дії на вірусні ферменти, що протидіє можливості вірусів нарощувати чисельність копій і викликати подальше ураження систем людського організму. Згідно з інструкцією, Флавовір сироп можна застосовувати відразу після народження, його зручно дозувати залежно від віку завдяки наявності спеціальної мірної ємності.

Лікування неускладненого перебігу аденовірусної інфекції проводиться протягом 5  днів. При розвитку ускладнень застосування препарату може бути продовжено до 2-х тижнів. З метою профілактики Флавовір сироп призначається в дозі, яка дорівнює половині від лікувальної, на термін до 4 тижнів.

Таким чином, з огляду на епідемічну картину аденовірусу і можливість провокувати розвиток багатьох відтермінованих важких захворювань, доцільно при зверненні дитини з симптомами ГРВІ не обмежуватися встановленням діагнозу респіраторної вірусної інфекції, а виключити (або підтвердити) у неї наявність проявів аденовірусної інфекції, щоб правильно вибрати лікувальну тактику.

Лариса Кузнєцова, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри клінічної, лабораторної імунології та алергології НМАПО ім. П.Л. Шупика

Парагрип у дітей: сучасні можливості профілактики та лікування
Сьогодні медицині відомі 4 серотипу вірусів парагрипу, кожен з яких відрізняється специфікою клінічних проявів. Які це прояви, чим може обернутися в майбутньому для дитини зустріч з цим вірусом в ранньому дитинстві і як захистити дитину від багатьох ускладнень, розповіла лікар-імунолог  Лариса Кузнєцова для grippua.

Серотипи парагрипозної інфекції у дітей

  1. Вірус парагрипу 1 серотипу є основною причиною формування найбільш типового прояву парагрипозної інфекції у дітей до 3-річного віку – стенозуючого ларинготрахеобронхіту, або несправжного крупа.
  2. Для вірусу парагрипу 2 серотипу також характерне ураження гортані і трахеї з розвитком подібної картини, але викликані їм прояви як правило, не такі важкі.
  3. Вірус парагрипу 3 серотипу найбільш підступний – він може викликати запалення легенів і бронхіоліт, який вважається прерогативою респіраторно-синцитіальним вірусу, стаючи його причиною в 85-90% випадків. Найбільш вразливими виявляються немовлята молодше 6-місяців, у яких вірус парагрипу 3 серотипу призводить до бронхіоліту і пневмонії в 40% випадків. Крім того, для 3 серотипу описана можливість викликати епідемії, тоді як інші стають причиною епізодичних захворювань. Нарешті, цей серотип єдиний, хто здатний проникати в кров і викликати віремію з ураженням внутрішніх органів.
  4. Вірус парагрипу 4 серотипу вважається причиною звичайних респіраторних захворювань.

Читайте також: Наслідки ГРВІ у дитини: малюк захрип і втратив голос

Найчастіше маніфестація захворювання починається з ураження порожнини носа і появи типових для цього відділу симптомів захворювання:

  • відчуття закладеності носа і виділення з нього;
  • може з’являтися сухий кашель;
  • температура тіла підвищується до субфебрильних циф

Але вже скоро інфекція опускається по дихальних шляхах, досягаючи гортані і викликаючи типові прояви:

  • осиплість голосу аж до афонії внаслідок ураження голосових зв’язок;
  • характерний гавкаючий кашель.

У маленьких дітей може виникати стенозуючий ларинготрахеїт (несправжній круп), пік захворюваності на який припадає на 2-3 рік життя. Його клінічні прояви настільки типові, що діагноз як правило не викликає сумнівів. Несправжній круп виникає в нічний час і характеризується появою:

  • гучного свистячого дихання (стридор);
  • задишки;
  • грубого гавкаючого кашлю;
  • може підвищуватися температура тіла.

Віддалені наслідки перенесеного в молодшому віці парагрипу

Є дані, що вказують на те, що через кілька років у дітей, які перехворіли на парагрип в ранньому віці, може визначатися гіперреактивність бронхів, формуватися рестриктивні і обструктивні захворювання легенів.

Як лікувати парагрип у дитини?

Виходячи з вищесказаного, лікування парагрипу у дитини має бути спрямована не тільки на полегшення перебігу захворювання та швидке одужання, але і мінімізацію ризику розвитку ускладнень як безпосередньо на даний момент, так і через кілька років. Для цього необхідно цілеспрямовано впливати на причину захворювання з перших днів його виникнення, не чекаючи розпалу інфекційного процесу.

Незважаючи на таке розмаїття ураження дихальних шляхів при парагрипі в дитячому віці, вони мають схожу початок, а значить, при ранньому зверненні, тобто з моменту появи перших симптомів нездужання, і призначення противірусного лікування можливо загальмувати просування вірусу вглиб дихальних шляхів і запобігти ураженню гортані, бронхіол і альвеол.

Особливо важливо не пропустити початок захворювання на парагрип у дітей раннього віку, коли вірус мігрує по респіраторній системі дуже швидко, а симптоми ларингіту можуть наростати буквально за лічені години.

Тому крім традиційно використовуваних методів лікування парагрипозної інфекції, діти, особливо молодшого віку, потребують призначення противірусних препаратів з прямою дією на віруси, наприклад сироп Флавовір. Дія Флавовіру направлена на пригнічення здатності збудника захворювання до відтворення своїх копій.

Читайте також: Втома та виснаженість після ГРВІ: як відновитися, розповіла імунолог

Завдяки цьому вірус парагрипу, який потрапив на слизову оболонку порожнини носа, навіть якщо він подолає захисні бар’єри і проникне в клітину, не зможе згенерувати величезну кількість копій, оскільки ця здатність буде заблокована флавоноїдами, що входять до складу Флавовіру. А значить, ймовірність розвитку багатьох ускладнень парагрипозної інфекції буде істотно знижена. Чим раніше буде призначений хворій дитині сироп Флавовір, тим більше шансів, що кількість вірусних часток не розростеться лавиноподібно в уражених дихальних шляхах і не посприяє погіршенню самопочуття малюка.

Не варто сподівається на те, що перші прояви парагрипозної інфекції можуть бути легкими, і робити висновок, що вірус не настільки агресивний, щоб викликати ускладнений перебіг захворювання, отже імунітет впорається сам і можна обійтися без противірусного препарату.

Читайте також: “Арктурус” більш небезпечний для дітей: нові симптоми COVID-19

Пам’ятаємо, що ситуація може змінюватися буквально на очах і дитина будучи вдень ​​активною без явищ інтоксикації може почати задихатися вночі через наростаючий запальний набряк гортані. Тому мамі малюка потрібно роз’яснювати важливість дотримання запропонованої схеми лікування. Також їй необхідно розповісти про основні прояви стенозуючого ларинготрахеїту і що потрібно робити при його виникненні, щоб ситуація не застала її зненацька.

Таким чином, прояви парагрипу в розгорнутій фазі настільки типові, що не змушують засумніватися в діагнозі. Але їх розвиток можна попередити, якщо встигнути призначити противірусний препарат Флавовір в перші 48 годин захворювання. Це дозволить знизити ймовірність розвитку не тільки несправжнього крупа, а й інших ускладнень – бронхіоліту, пневмонії та захистити організм дитини від багатьох проблем зі здоров’ям у майбутньому.

Лариса Кузнєцова, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри клінічної, лабораторної імунології та алергології НМАПО ім. П.Л. Шупика