Гарячка денге: половина населення планети може інфікуватися небезпечним вірусом

Небезпечне захворювання, відоме під назвою «гарячка денге», або «костоломна гарячка», яке забрало понад 4 тисяч життів під час епідемії 2019—2020 роках у Південно-Східній Азії, все частіше зустрічається у Європі. Про це пише британське видання Express.

Що таке гарячка денге?

Гарячка денге – це вірусне захворювання, яке поширюється через укуси комарів. Від людини до людини  не передається, однак хвора людина може заразити комаху, і таким чином вірус поширюється через наступних «жертв» комара.

Читайте також: Коронавірус повертається: Європу атакує новий небезпечний штам Пірола

У попередні десятиліття гарячка денге зазвичай зустрічалася лише в екваторіальних широтах, однак, за даними Національних служб охорони здоров’я, в останні роки вірус був виявлений у південній Європі – у тому числі у Хорватії, Франції, Італії, Іспанії, континентальній Португалії та на острові Мадейра.

«Є припущення, що зміна клімату, зокрема високі температури та збільшення кількості опадів, а також зростання світової торгівлі та туризму можуть призвести до того, що у більшості країн Європи з’явиться комбінація факторів, яка сприятиме спалаху денге», - розповідає фармацевт  Аббас Канані.

Які симптоми гарячки денге

На щастя для пацієнтів, «костоломна гарячка» часто має безсимптомний перебіг або у легкій формі. Але більш серйозні її форми, особливо так звана геморагічна гарячка денге, можуть нанести значну шкоду здоров’ю або навіть спричинити смерть.

Читайте також: Симптоми «Омікрону» схожі на застуду та грип

Від укусу комара до появи перших симптомів зазвичай минає від 4 до 10 днів.

«Деякі симптоми схожі на грип. У вас може бути висока температура, сильний головний біль, біль позаду очей, біль у м’язах і суглобах, нудота або блювання, набряк залоз, плямисті висипи у вигляді плоских або злегка піднятих плям, які можуть уражати великі ділянки тіла», - пояснив Канані.

При важкій (геморагічній) формі гарячки денге після лихоманки також можуть з’явитися додаткові симптоми:

  • сильний біль у животі;
  • слабкість;
  • нездужання, яке постійне повторюється;
  • прискорене дихання;
  • кровоточивість ясен або кровотеча з носу;
  • відчуття втоми та неспокою;
  • кров у блювотних масах або калі;
  • сильна спрага;
  • бліда та холодна шкіра.

У разі появи будь-якого з цих симптомів необхідно терміново звернутися до лікаря – особливо якщо ви подорожуєте  країнами, де є випадки гарячки денге, або нещодавно з них повернулися. Специфічної терапії від цього захворювання не існує.

Читайте також: 10 спільних симптомів грипу і COVID-19: як не згаяти час

За оцінками ВООЗ, щороку на гарячку денге може заражатися близько 390 мільйонів людей, причому лише у 96 мільйонів вона має перебег з хронічними проявами – решта хворих переносить її безсимптомно. Діагностика ускладнюється тим, що навіть коли пацієнт має симптоми, їх легко можна сплутати з клінічною картиною інших інфекційних хвороб.

Офіційний рекорд захворюваності на гарячку денге був поставлений у 2019 році: тоді лише на американському континенті було зареєстровано 3,1 мільйонів випадків (з них понад 25 000 важких), 320 000 випадків припало на В’єтнам, 420 000 – на Філіпини, 131 000 – на Малайзію та 101 000 – на Бангладеш.

Читайте також: Вірус грипу витісняє коронавірус: правда чи міф?

В Європі випадки передачі гарячки денге на місцевому рівні були вперше зафіксовані у 2010 році у Франції та Хорватії. У ВООЗ вважають, що на сьогодні на ризик інфікування денге наражається приблизно половина населення планети.

 

Коронавірус повертається: Європу атакує новий небезпечний штам Пірола

Наступний сезон захворюваності грипом та ГРВІ несе українцям загрози, пов’язані з війною.

Новий варіант коронавірусу BA.2.86, вперше виявлений наприкінці липня в Данії, отримав своє ім’я. Неофіційно вчені називають його «Піролою» (від комбінації грецьких літер «пі» та «ро») і підозрюють, що він циркулює ширше, ніж здається.

Звідки вони беруться?

Найбільш ймовірно, що «Пірола» є нащадком BA.2 – однієї з субліній «Омікрону», який виник у 2021 році. Новий штам має понад 30 мутацій, що значно відрізняє його від XBB.1.5 – варіанту «Омікрону», який донедавна був домінуючим штамом у США. Таким чином, генетично «Пірола» віддалена від свого предка майже настільки, наскільки сам «Омікрон» був віддалений від «Дельти», яка йому передувала, і це викликає занепокоєння.

Читайте також: Війна не перемогла COVID-19: люди продовжують хворіти

«Коли взимку 2021 року з’явився «Омікрон», було величезне зростання випадків COVID-19, тому що він сильно відрізнявся від дельта-варіанту та «прослизав» як через природний імунітет, так і через імунітет, отриманий шляхом вакцинації, - пояснив фахівець-інфекціоніст Yale Medicine, доктор Скотт Робертс. - Ще один привід для занепокоєння полягає в тому, що цей штам був виявлений принаймні в шести країнах і ці випадки не пов’язані між собою. Це свідчить про певний ступінь його розповсюдження між країнами, яке ми не можемо відслідкувати».

Нова небезпека?

За попередніми даними Центру з контролю та профілактики захворювань США (CDC), існуючі тести та ліки від COVID-19, очевидно, здатні упоратися з «Піролою». Однак новий штам може виявитися більш заразним у сенсі інфікування людей, які вже перенесли COVID-19 або були вакциновані проти нього.

Читайте також: Астенія після хвороби: що це таке та як із цим боротися?

Однак, як зазначають у CDC, поки що немає жодних доказів, що «Пірола» викликає більш серйозні захворювання, ніж її попередники. Ба більше: винуватцями збільшення кількості госпіталізацій через COVID-19, яке зараз спостерігається у США, швидше за все, є віруси лінії XBB, а не BA.2.86.

Доктор Робертс нагадує, що віруси постійно мутують – як це відбувається, наприклад, з вірусами грипу (так, зокрема, виник свинячий грип у 2009 році). Однак бувають мутаційні варіанти, які просто щезають.

Читайте також: Постковідний синдром: що робити, щоб організм швидше відновився

«Велике питання, чи BA.2.86 матиме такий же експоненціальний ріст, як і «Омікрон» — з точки зору кількості випадків, — чи він вимре, на що всі сподіваються», — каже інфекціоніст.

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) заявляє, що ситуація із поширенням цього штаму коронавірусу перебуває під суворим наглядом. На даний момент, небезпека «Піроли» полягає в тому, що вона обходить імунітет, набутий після захворювання на інші штами COVID-19 або після вакцинації.

Що робити: як захиститись від Піроли?

Окрім вакцинації, люди можуть захистити себе від COVID-19, дотримуючись традиційних профілактичних заходів: як носіння маски,  дотримання гігієни рук та зміцнення імунітету, дотримання соціальної дистанції, уникнення людей із симптомами респіраторного захворювання. Хоча виконання останнього пункту для сучасних реалій України виглядає майже неможливим. Скупчення людей в укриттях під час повітряних тривог – це актуальний ризик підвищеного обміну вірусами, особливо для дітей.

Читайте також: «Кракен» вже в Україні: чи небезпечний коронавірус?

Тому на перше місце виходить проблема максимального запобігання інфікуванню. Нині доступ до медичних послуг також є обмежений, тому краще зробити усе, аби не захворіти або хоча б не допустити переходу грипу, ГРВІ або COVID-19 (а весь цей букет буде циркулювати в сезоні 2023-24) у важкі стадії і ускладнення.

Діти є, повторимось, найбільшою групою ризику в цих умовах і профілактика необхідна саме їм. Для дітей лікар може призначити препарати для підтримки імунітету. Але цього, звичайно недостатньо. Адже необхідні засоби саме з противірусними механізмами дії. І тут логіка проста – профілактувати дитину треба максимально безпечно, без шкоди для організму, адже ця профілактика може тривати увесь «вірусний» сезон. Тож препарати із хімічними сполуками не є кращим вибором.

Читайте також: Вірус грипу витісняє коронавірус: правда чи міф?

Лікарі в таких ситуаціях можуть призначати  препарати для профілактики ГРВІ (зокрема COVID-19) та грипу на рослинній основі. Вони безпечні для дітей від народження та підходять для тривалого застосування. Рослинні компоненти є джерелом флавоноїдів – сполук, що здатні пригнічувати реплікацію ДНК- та РНК-вірусів грипу, гострих респіраторних інфекцій, зокрема і SARS-CoV2.

Потурбуйтеся про захист родини від вірусних інфекцій завчасно.

 

Вірус герпесу може спричинити синдром хронічної втоми

Втома, від якої не рятує відпочинок: із цією проблемою стикається значно більше людей, аніж може здаватися на перший погляд. Термін «синдром хронічної втоми» (СХВ) був введений медиками у 1988 році, і з того часу його діагностичні критерії декілька разів переглядалися.

На сьогодні СХВ прийнято називати патологічний стан, який проявляється підвищеною втомлюваністю, яка триває більше пів року та призводить до когнитивних труднощів та зниження працездатності.

Читайте також: Вчені виявили новий вид атаки на віруси герпесу

Симптоми синдрому хронічної втоми

  • швидка стомлюваність, яка не проходить навіть після тривалого відпочинку;
  • забудькуватість, нездатність концентруватися;
  • апатія, емоційна пригніченість, підвищена подразливість;
  • часті головні болі, міалгія (біль у м’язах), арталгія (біль у суглобах), які не пов’язані з іншими діагностованими захворюваннями;
  • дискомфорт, першіння або біль у горлі;
  • м’язова слабкість;
  • субфебрильна температура (37,2 - 38,0 °C);
  • збільшення лімфатичних вузлів;
  • безсоння або підвищена сонливість;
  • депресія.

Хоча вважається, що синдром хронічної втоми не пов’язаний з іншими хронічними захворюваннями, але він часто спостерігається при герпесвірусних інфекціях. Тому вірус герпесу є одним з найбільш перспективних «підозрюваних» у виникненні СХВ, причини виникнення якого досі остаточно не визначені.

Не просто «лихоманка» на губах

При слові «герпес» більшість з нас згадують про пухирці, які з’являються на губах або на крилах носа при застуді. Це вірно: те, що у побуті часто називають «лихоманкою», є інфекцією, спричиненою вірусом простого герпесу 1-го типу (Herpes simplex virus-1, або HSV-1).

Читайте також: Астенія після хвороби: що це таке та як із цим боротися?

Однак насправді існує не менш восьми типів герпесвірусів, які спричиняють різноманітні захворювання – зокрема, генітальний герпес (герпесвірус 2-го типу, Herpes simplex virus-2, HSV-2), вітряну віспу у дітей та оперізуючий лишай у дорослих (герпесвірус 3-го типу,  Varicella-zoster virus, VZV), інфекційний мононуклеоз (герпесвіруси 4-го та 5-типу: Epstein-Barr virus, він же EBV, та цитомегаловірус, або Human cytomegalovirus); дитячу розеолу (герпесвіруси 6-го та 7-типу, або розеоловіруси) та саркому Капоші (герпесвірус 8-го типу, Kaposi’s sarcoma-associated herpesvirus, KSHV).

Читайте також: COVID-19. Усе що має бути у домашній аптечці

Погана новина: в організмі переважної більшості людей можна знайти герпесвіруси будь-якого типу у будь-яких комбінаціях. Вперше ми зустрічаємося з ними в дитинстві, після чого вірус «впадає у сплячку» і, при певній долі везіння, більше ніколи не проявлятися. Однак якщо через стрес, важкі умови життя або інші захворювання наш імунітет знижується, герпесвірус «прокидається» і починає свою руйнівну роботу.

Найчастіше при синдромі хронічної втоми у хворих зустрічаються віруси герпесу 6-го та 7-го типу. Хоча вважається, що інші герпесвіруси також можуть грати певну роль у розвитку СХВ, однак саме ці два типи, схоже, є основними збудниками цього поширеного синдрому.

Віруси-«співмешканці»

Зазвичай герпесвіруси 6-го та 7-го типу співіснують в організмі разом. Роль вірусу 7-типу досі остаточно не вивчена, але вважається, що він, як і вірус 6-типу, при першому контакті з організмом викликає так звану дитячу розеолу, яку ще називають раптовою екзонтемою або псевдокраснухою.

Читайте також: Вірус герпесу використовують для боротьби з раком мозку

Це поширене серед дітей захворювання: особливо часто на нього хворіють малюки до 2 років. Воно передається зі слиною і починається з раптового підвищення температури (до 39-40°С), яке триває 3-5 днів. Коли температура спадає, на шкірі з’являються висипи у вигляді червоних плямок, які можуть зберігатися ще протягом тижня.

Читайте також: Реабілітація після COVID-19: три кроки до подолання постковідного синдрому

В Україні діагноз «дитяча розеола» ставиться нечасто, оскільки її плутають з ГРВІ, а появу шкірних висипів списують на алергічну реакцію на лікарняні препарати. Проте майже всі діти у віці 4 років мають антитіла до герпесвірусів 6-го або 7-го типу (а часто-і до обох типів одразу). Це свідчить про те, що одне з ваших дитячих нездужань, про яке, скоріш за все, вже не пам’ятають навіть ваші батьки, з великою ймовірністю було дитячою розеолою.

Як і інші герпесвіруси, 6-й та 7-й тип після проникнення до організму оселяються у нервових гангліях (до речі, ще одна погана новина: згідно з дослідженнями, вірус 6-го типу вміє ще й інтегруватися до людських хромосом і, як наслідок, передаватися від батьків дітям). Там віруси можуть усе життя перебувати у «сплячому режимі» (і, на щастя, у переважної більшості людей так воно й відбувається), але за сприятливих умов можуть і активізуватися.

Читайте також: Як зменшити інтоксикацію організму від ГРВІ і Covid-19?

На сьогодні встановлено, що у дорослих активовані герпесвіруси 6-го та 7-го типу можуть спричиняти розвиток синдрому хронічної втоми, прояви якого значно знижуються, якщо пацієнт отримує противірусну терапію. Герпесвіруси є не єдиною можливою причиною СХВ, однак проведення відповідних тестів здатне визначити витоки захворювання і, відповідно, призначити адекватне лікування.

 

Хвороба легіонерів: що відомо про спалах смертельного захворювання у Польщі

У суботу, 26 серпня, польська Gazeta Wyborcza повідомила про 14 нових випадків легіонельозу неподалік від кордону з Україною. Загалом на цю небезпечну хворобу, яка вражає легені і може спричинити летальні випадки, захворіло 160 жителів Польщі.

Найбільшу кількість інфікованих зафіксовано у Жешуві – 107випадків. Станом на 3 вересня 19 осіб померли: як зазначає місцевий департамент охорони здоров'я, всі вони мали супутні хронічні захворювання.

Читайте також: Не тільки «Еріс»: вчені заявляють про появу нового варіанту COVID-19 з безліччю мутацій

Оскільки легіонельоз передається через воду, влада Жешува оголосила про проведення  масштабної дезінфекції водопровідної мережі. Мешканцям міста радять вживати лише кип’ячену воду.

Що таке «хвороба легіонерів»: симптоми та перебіг легіонельозу

Легіонельоз – це важке інфекційне захворювання, збудником якої є бактерії роду Legionella. Вперше медики зіткнулися з ним, вивчаючи спалах пневмонії невідомого походження, на яку масово захворіли учасники конгресу ветеранів США «Американський легіон», пройшов у липні 1976 року в готелі «Білью-Страдфорд» у Філадельфії. Загалом було зареєстровано 221 випадок захворювання, 34 людини померло.

Читайте також: Холера: як захиститись від хвороби

Досить швидко інфекціоністи виявили, що на загадкову пневмонію захворіли не лише учасники конгресу, а й інші люди, які зупинялися на той час у тому ж готелі. Медики дійшли до висновку, що інфекція розповсюджувалася через вентиляційну систему готелю. Пізніше це підтвердили дослідження інших спалахів хвороби з такими ж симптомами: у водних системах кондиціонування повітря, якими користувалися хворі, була виявлена грампозитивна бактерія, яка викликала гостру пневмонію з дуже тяжким перебігом. На честь першого виявленого спалаху її назвали Legionella, а саму хворобу – легіонельозом.

На сьогодні відомі дві форми легіонельозу.

  • Перший різновид, який ще називають «хворобою легіонерів» характеризується сильним ураженням легенів із високою температурою, непродуктивним кашлем та задишкою. При цьому запалення верхніх дихальних шляхів відсутнє, однак у хворого може додатково виникати діарея з водянистими випорожненнями без крові, блювання, серцеві ускладнення (міокардит, ендокардит, тощо), головний біль, марення, галюцинації. У важких випадках смерть наступає протягом першого тижня захворювання.

Читайте також: Реабілітація після COVID-19: три кроки до подолання постковідного синдрому

  • Другий різновид легіонельозу відомий як «непневмонічна хвороба легіонерів», або понтіакська гарячка – на честь спалаху у місті Понтіак (штат Мічіган) у 1968 році. Тоді з симптомами гострого респіраторного захворювання злягли одночасно 144 працівників та відвідувачів місцевого департаменту охорони здоров’я. Клінічна картина була дещо схожа на звичайний ГРВІ – підвищення температури, біль у м’язах, сильний кашель, біль у горлі при ковтанні, іноді – запаморочення, нездатність зосередитися та безсоння. Однак, на відміну від випадку у Філадельфії, пневмонія у хворих не розвивалася, а у деяких випадках захворювання минуло через декілька днів навіть без лікування. Тим не менш зупинити появу нових випадків вдалося лише тоді, коли в офісі департаменту охорони здоров’я відключили несправну систему кондиціонування.

Як передається легіонельоз

Пізніше з’ясувалося, що понтіакська гарячка була викликана тим самим збудником, що й смертельна епідемія у Філадельфії – бактерією Legionella pneumophila. У природі ця бактерія мешкає у прісноводних водоймищах, однак заразитися нею, ковтаючи воду, неможливо: вона передається лише аерогенним шляхом – тобто коли людина вдихає її разом з дрібними бризками води. Також Legionella може передаватися через ґрунтовий пил (якщо частки вологого ґрунту здіймаються у повітря під час, наприклад, будівельних робіт).

Читайте також: Коронавірус не зник: новий штам «Еріс» поширюється Європою

Через це легіонельоз вважається «хворобою цивілізованого світу» - інфікування переважно відбувається через системи кондиціонування, сучасні душові установки або лікувальні процедури (вихрові ванни, пристрої для дихальної терапії, тощо). При цьому випадків, коли люди заражалися легіонельозом безпосередньо від хворого, досі не зафіксовано.

Епідемія у Жешуві: випадковість чи диверсія?

Утім, спалах у Жешуві та його околицях може бути викликаний не лише несправністю систем кондиціонування або водопостачання. Розташований неподалік від українського кордону Жешув з початку вже півтора роки є важливим транспортно-логістичним хабом, через який в Україну доставляється західне озброєння та боєприпаси.

Таким чином, місто є предметом пильної уваги з боку російських військових та спецслужб. Зокрема, з березня по червень 2023 року у Польщі було затримано 15 членів шпигунської мережі, яка працювала на російську розвідку. За даними Агенції внутрішньої безпеки Польщі (ABW), вони встановлювали приховані камери на важливих транспортних маршрутах, у тому числі поблизу Жешува.

Наразі ABW перевіряє можливу причетність російської розвідки до спалаху легіонельозу у польсько-українському прикордонні.

«Це фактор, який змусив нас (вжити заходів) для усунення деяких сценаріїв», - цитує заступника міністра-координатора спецслужб Польщі Станіслава Жарина Associated Press.