Як довгий COVID впливає на фізичне та емоційне здоров’я жінок

Жінки з постковідним синдромом частіше скаржаться на швидку стомлюваність, проблеми з пам'яттю та пригнічений настрій, пише News Medical.

Впоратися з коронавірусом – вже велика перемога. Але навіть коли вірус залишив організм, загальне нездужання може зберігатися до 4-12 тижнів. Постковідний синдром спостерігається у 10-35% хворих у легкій формі та 85% госпіталізованих пацієнтів. Нечутливість до запахів, залишковий кашель, занепад сил, головний біль, розфокусування уваги, безсоння, перепади тиску — найпоширеніші скарги після одужання.

Довгострокова дія коронавірусної інфекції досі вивчається. За статистикою, жінки у 3-4 рази частіше звертаються за лікуванням симптомів довгого ковіда.

У свіжому дослідженні Інституту клінічних та трансляційних наук Індіани вчені уважно вивчили зміни у стані здоров'я, фізичної активності та настрої у жінок, які зіткнулися з постковідним синдромом.

У дослідженні взяли участь 34 жінки середнім віком 54 роки. 45% мали нормальний індекс тіла, у 55% ​​були зайві кілограми (кожна п'ята діагностувала ожиріння). Середня тривалість симптомів до включення до дослідження становила 85 днів. Понад 70% учасниць скаржилися на втрату смаку та/або нюху, більше половини повідомили про лихоманку та/або кашель, понад 40% — про болі у суглобах чи м'язах.

Учасниці експерименту демонстрували підвищену стомлюваність під час ходьби та інших мінімальних фізичних навантажень. Навіть звична повсякденна активність викликала задишку та супроводжувалася погіршенням роботи легень. У хворих на довгий ковід також збільшилося навантаження на серце через підвищений артеріальний тиск і частоту серцевих скорочень.

Для оцінки зміни настрою використовувався Профіль станів настрою (POMS). У половині випадків жінки відчували підвищену напругу. Пацієнтки з тяжким перебігом та великою кількістю симптомів COVID-19 в анамнезі частіше скаржилися на сплутаність свідомості під час дослідження. Госпіталізовані пацієнтки після одужання частіше говорили про пригнічений настрій та проблеми з пам'яттю. При цьому жінки з легким перебігом хвороби у третині випадків відзначали почуття гніву та розчарування.

Вчені припускають, що SARS-CoV-2 може переміщатися від смакових та нюхових нервів углиб нервової системи головного мозку. Подібне ураження може фізіологічно пояснити підвищену ймовірність депресії, тривожності та посттравматичного стресу у постковідних пацієнтів.

Не можна списувати з рахунків та загальну зміну ритму життя. Необхідні заходи самоізоляції позбавили пацієнток особистого контакту з членами сім'ї, близькими друзями та звичним колом спілкування. Відсутність прогулянок, можливості займатися повсякденними справами поза домом вплинула на рівень фізичної активності та пригніченість настрою.