Від COVID до віспи: найсмертоносніші віруси в історії людства

Віруси – не просто живуть із людьми, а безпосередньо впливають на життя, демографію, історію, даючи поштовхи до розвитку та падіння цивілізацій.

Хоча віруси почали вивчати відносно недавно, проте процес виявився досить успішним. Як з’ясувалося, гігієна та вакцини сьогодні оберігають від багатьох небезпечних вірусних хвороб, від яких раніше вимирали цілі міста.  Крім того, вченим вдалося дослідити деякі історичні події та дізнатися, де і як спалахували пандемії, що нещадно косили населення планети. Отже, з якими пандеміями стикалися наші предки?

 Пандемії чуми

  •  Чума Антоніна (165–180 рр.)

Прокотилася Римською імперією та Близьким Сходом. Припала на період правління імператора Марка Аврелія Антоніна. Патоген забрав життя за різними підрахунками 5–10 мільйонів людей. Помирав кожен четвертий інфікований. Існує припущення, що насправді це був кір або віспа.

  • Чума Юстиніана (541–750 рр.)

Це перша зареєстрована пандемія бубонної чуми. Розпочалася на Сході Римської імперії та отримала назву на честь правлячого тоді імператора Юстиніана І. Він перехворів та одужав. Взагалі від чуми загинуло 25 мільйонів людей. Тоді це складало 13% населення Землі. Наприклад, у Константинополі (столиці Східної Римської імперії) загалом померло 40% мешканців міста. А всього чума скоротила населення Європи наполовину.

  • Чорна смерть (1346–1353 рр.)

Ця пандемія чуми охопила Європу, Африку та Азію. Кількість загиблих оцінюється у 75–200 мільйонів. Вибухнула недуга в Азії й успішно ширилася континентами через бліх та щурів, які «мандрували» разом з торговими кораблями. У 1351 році чума дійшла до України – згідно з літописами, вона повністю знищила населення міста Переяслав. В Європі чума скоротила населення на 20%.

  • Холера

Її знали ще з часів Гіппократа. Час від часу з’являлися спалахи, та найбільше вона лютувала у ХIХ сторіччі. Усього було 7 пандемій. З’явившись у 1816 році в Індії, вона кочувала континентами: Азією, Європою, Північною Америкою, Африкою. Британський лікар, який досліджував хворобу, з’ясував, що причиною розповсюдження холери є забруднена вода. Пік болячки припав на 1852–1860 роки. Холера забрала близько 10 мільйонів людських життів. У 1847 році холера дісталася до України, проникнувши з Одеси, і періодично спалахувала у великих містах.

Читайте також: Війна не перемогла COVID-19: люди продовжують хворіти

  • Чорна віспа

Існує думка, що за період VI–XX ст. хвороба вбила мільярд людей. Проте на сьогодні це єдина з ліквідованих хвороб у світі. Перший опис віспи знайдено в Єгипті. А перша епідемія трапилася у VI ст. – з Ефіопії вірус занесли до Іспанії. Згодом інфекція поширилася і викликала спалахи у різних куточках земної кулі. Смертність сягала 40%.

Пандемії грипу

  • «Російський» грип (1889–1890 рр.)

Вірус ширився із Західного Сибіру і дістався до Середньої Азії, Канади та Гренландії. Усього від грипу помер мільйон осіб.

  • «Іспанка» (1918–1920 рр.)

Грип заразив третину населення світу. Він став причиною смерті 20–50 мільйонів людей. На страшний грип хворіли як у США, так і в Європі. Його поширення полегшила Перша світова війна. Іспанським грип назвали тому, що у цій країні вперше почали писати про хворобу і бити на сполох.

Читайте також: Вірус грипу витісняє коронавірус: правда чи міф?

  • «Азійський» грип (1956–1958 рр.)

Лютував переважно у Китаї та США, забравши життя 2 мільйонів осіб.

  • «Гонконзький» грип (1968 рік)

Швидко ширився з Гонконгу і сягнув Філіппін, Індії, Австралії, США та Європи. Із мільйона загиблих половину становили жителі Гонконгу. А це 15% населення міста.

Пандемія ВІЛ/СНІДу

Назвали чумою ХХ століття. Уперше інфекцію зафіксували в Африці, у Конго. Ширитися планетою вона почала з США та Гаїті. На сьогодні найбільше людей з ВІЛ проживає в Африці на південь від Сахари. Там інфіковано 5% населення. Пандемія триває з 1981 року. Перша смерть була зафіксована у 1969 році у Північній Америці. Не зважаючи на значні досягнення у вивченні хвороб, ВІЛ та СНІД залишаються небезпечними.

Пандемія COVID-19

Охопила планету у 2020–2023 роках. Місцем спалаху названо китайське місто Ухань. Подолати хворобу вдалося завдяки вакцинам, карантину, ізоляції та дотриманню гігієнічних звичок.

Читайте також: Пташиний грип мутував у собачий: нова загроза людству?

Отже, глобалізація, війни, економічний розвиток, міграція сприяли розповсюдженню хвороб. Водночас це давало поштовх до розвитку медицини та науки епідеміології. Зокрема, прототип сучасних лікарів-інфекціоністів так звані «чумні лікарі» першими запровадили карантини, як метод боротьби з вірусними хворобами.

А угорський акушер-гінеколог Ігнац Земмельвейс у 1847 році помітив, що породіллі менше вмирали від сепсису, коли лікарі перед прийняттям пологів мили і дезінфікували руки. Адже раніше хвороби ширилися швидко завдяки сприятливим антисанітарним умовам: люди жили у перенаселених будинках без світла, свіжого повітря і дотримання гігієни, а вулиці міст були засмічені нечистотами. Тому типовою на той час була смерть від тифу, дизентерії, кору, грипу чи віспи.