Хвороба в цяточку: усе про вітряну віспу

Вітряна віспа – це гостра інфекційна хвороба, яка викликається вірусом варіцела-зостер з родини Herpesviridae. Передача інфекції відбувається від людини до людини. Шлях передачі інфекції – повітряно-краплинний. Хворий є небезпечним для оточуючих, в плані передачі інфекції, від останніх днів інкубаційного періоду хвороби до 5-го дня після появи останніх висипань.

У народі цю хворобу відносять до дитячих інфекцій, оскільки на неї найчастіше  хворіють саме діти віком від 6 місяців до 10 років.

Але слід зазначити, що прояви хвороби можуть з’явитися через 10-21 день після інфікування (в середньому 13-16 днів).

• У перші декілька днів захворювання дитина відчуває загальне нездужання.
• Потім «хвилями» починають виникати висипання (тобто не всі елементи з’являються одразу).
• Кожна «хвиля» може супроводжуватися підвищенням температури тіла, головним болем, ломотою по всьому тілу.
• Важкість перебігу захворювання обумовлена ступенем інтенсивності саме інтоксикаційного синдрому.
• Елементи висипань на шкірі проходять певні стадії розвитку. Спочатку з’являється пляма до 1 см в діаметрі, потім вона підвищується над поверхнею шкіри (папула), заповнюється прозорою рідиною (везикула, пухирець). Везикула може руйнуватися чи просто підсихати, вкриваючись кірочками. Іноді можливе нагноєння пухирця (пустула), після загоєння якого утворюється пігментна пляма або маленький шрам.

• З часом елементи висипань не залишають по собі ніяких змін на шкірі і проходять без сліду. Картина висипань на шкірі має поліморфний характер, тобто одночасно ми можемо побачити різні стадії висипань на тулубі, плечах, стегнах і волосистій частині голови.
• Висипання тримаються 3-4 дні, а інтервал між першими і останніми елементами становить 8 діб.
• Загоєння кірочок відбувається протягом 2-3 тижнів. Елементи висипань на слизових оболонках ротової порожнини, носоглотки, кон’юктиви, рідше гортані і статевих органів називають енантемою. Можливе утворення маленьких ранок (ерозій) в ротовій порожнині, які зникають через 5 днів.

При клінічному обстеженні виявляють потиличні, задньошийні лімфатичні вузли розміром 1-2 см. Вони можуть з’являтися за декілька діб до появи висипань чи на їньому фоні.

Лікування вітряної віспи у дитини

Проводять під наглядом лікаря, який в залежності від важкості перебігу хвороби вирішує питання про госпіталізацію. Важливе дотримання постільного режиму, дієта з частим теплим питвом. Через ушкодження шкірних покривів уважно слід віднестися до особистої гігієни з частою заміною натільної і постільної білизни.

• Елементи висипань обробляють аніліновими барвниками 2 рази на день. Необхідно слідкувати, щоб дитина не розчухувала шкіру, інакше можуть залишитися маленькі шрами.
• Для боротьби із свербежем застосовують протиалергійні засоби.
• Значне підвищення температури тіла потребує призначення жарознижуючих препаратів.
• У складних випадках показані до застосування противірусні засоби.
• Існує специфічний імуноглобулін, який може застосовуватися з лікувальною і профілактичною метою у ослаблених дітей, немовлят, вагітних жінок, людей з імунодефіцитом.

За умови приєднання вторинної бактеріальної флори можливе виникнення різних гнійних ускладнень шкірних покривів і підшкірно-жирової клітковини: бульозна стрептодермія, абсцес, флегмона, бешиха. Ураження слизової оболонки внутрішніх органів може призвести до появи некрозів у печінці, селезінці, нирках, легенях. Енцефаліт, викликаний вірусом варіцела-зостер, може мати серйозні наслідки на все життя. Генералізована форма вітряної віспи призводить до сепсису. Найбільш важкі форми захворювання виникають у ослаблених пацієнтів, людей з первинними чи вторинними імунодефіцитами.

Вітрянка у вагітної жінки

Вагітна жінка, хвора на вітряну віспу,  може передати вірус плоду через кров. У новонародженої дитини у такому випадку розвивається вроджена форма захворювання. Вітряна віспа у немовлят має важкий перебіг і у 30% випадках закінчується смертю дитини.

Хвороба клінічно проявляється на другому тижні життя немовляти. Розвивається бронхопневмонія, ураження травного тракту з проносом і прободінням тонкої кишки. При вродженій вітряній віспі вражаються також інші внутрішні органи дитини.

Тому вагітна жінка повинна ретельно слідкувати за своїм здоров’ям в такий «особливий» період життя. Якщо у дитинстві не хворіли вітрянкою, то варто вакцинуватися, щоб захистити себе від цієї недуги.

Після захворювання на вітряну віспу формується стійкий імунітет на все життя. Це означає, що імунна система людського організму зберігає специфічну «пам’ять» про боротьбу із вірусом, а людина є захищеною від виникнення повторних випадків вітряної віспи у майбутньому.