Ефективний захист від радіаційної загрози: поради та рекомендації

Радіаційна загроза: як захиститися від радіації вдома

Країна-терорист не зупиняється не перед чим, тож, на жаль, підрив росіянами Каховської ГЕС може бути не останньою катастрофою, яку буде вимушена пережити Україна. У руках окупантів залишається Запорізька ГЕС, і, за даними ГУР, щонайменше 4 з 6 її блоків заміновані росіянами.

Отже, треба бути готовими до будь-чого. Сподіваємося, що поради, які ви прочитаєте нижче, ніколи вам не знадобляться, але знання – це зброя. Тож будьте озброєні!

Що робити у разі радіаційної аварії

• Якщо ви знаходитеся на вулиці, якомога швидше зайдіть в приміщення. Якщо ви вже в приміщенні, не залишайте його. Радіоактивний пил осідає на зовнішній стороні будівель, тому, за можливістю, перейдіть до кімнати, де немає зовнішніх дверей і вікон. Якщо такої кімнати немає, зачиніть усі вікна та двері, вимкніть кондиціонери, вентилятори та обігрівачі. Ізолюйте щілини між вікнами, дверима та стінами: для цього можна використовувати скотч або вологу тканину.
• 90% радіоактивного матеріалу накопичується на верхньому одягу. Тому фахівці МОЗ радять якомога скоріше зняти одяг, акуратно покласти його до герметичного пакета або контейнеру та поставити якомога далі від людей та домашніх тварин.

• Помийтеся. Вимийте тіло милом, помийте голову шампунем, але не використовуйте кондиціонер – він затримає радіоактивний матеріал на волоссі. Не варто надто активно розтиратися мочалкою і тим більше дряпати шкіру – інакше радіоактивний матеріал потрапить до відкритих ран. Якщо ви не можете прийняти душ, вимийте водою або протріть вологими серветками чи тканиною принаймні відкриті частини тіла. Особливу увагу звертайте на обличчя, очі, вуха та руки. Після водних процедур одягніть чистий одяг.
• Воду та продукти можна споживати лише ті, які зберігалися у холодильнику, морозилці або у герметичному пакуванні (консерви, пляшки, банки, коробки, вакуумні пакети). МОЗ радить протерти перед використанням протріть пакування чистою тканиною, потім покладіть цю тканину у герметичний пакет і поставте якомога далі від людей та домашніх тварин.

Водопровідну воду можна використовувати для миття, але пити її не варто – принаймні, доти, поки місцева влада не повідомить, що вода у водопроводі безпечна.

• Стежте за офіційною інформацією – місцева влада, поліція та/або ДСНС даватимуть її по радіо та телебаченню. Підпишіться у Telegram або соцмережах на канали/сторінки цих органів. Ретельно та негайно виконуйте вказівки, які даватимуть офіційні джерела.

Чи треба приймати калій йодид  і коли?

Треба – але тільки людям до 40 років та ЛИШЕ після офіційного оповіщення місцевої влади та/або ДСНС через ЗМІ. Сенс вживання калію йодиду – тимчасово блокувати щитоподібну залозу, щоб вона не накопичувала радіоактивний йод, який складає значну частину викидів у радіоактивній хмарі. Тож його потрібно вживати лише у випадку, коли аварія вже сталася: просто так «вимикати» щитоподібну залозу «для профілактики» - не лише безглуздо, а й вкрай небезпечно.

При прийомі калію йодиду треба ретельно дотримуватися дозування згідно з віком людини, яка його приймає.

За рекомендаціями МОЗ, дозування мають бути такими:

• діти до 1 місяця – 16 мг;
• діти від 1 місяця до 3 років – 32 мг;
• діти від 3 до 12 років – 62,5 мг;
• підлітки від 13 до 18 років, дорослі до 40 років, вагітні та матері, які годують грудьми – 125 мг.

У людей після 40 років щитоподібна залоза майже не накопичує радіоактивний йод, тому приймати калій йодид їм не потрібно – потенційний ризик від прийому препарату перевищує користь. Єдине виключення – жінки після 40 років у стані вагітності або такі, які годують груддю. Вагітність та лактація активізують функцію щитоподібної залози, у тому числі й у сенсі накопичення радіоактивного йоду, тому приймати калій йодид таким жінкам треба.

Якщо ви живете поруч з місцем потенційної аварії

Тим, хто мешкає в радіусі 50 км від ЗАЕС, може знадобитися додатковий захист. Таким людям МОЗ рекомендує додати про всяк випадок до своєї аптечки, окрім калію йодиду, ще два препарати:

1. Алюмінієво-антацидні сорбенти. Це препарати на основі гідроксиду алюмінію, які прискорюють нейтралізацію, зв’язування та виведення з організму радіонуклідів.
2. Альгінати – препарати на основі натрію альгінату. Ця речовина створює на поверхні рідкого вмісту шлунку захисний бар’єр, який запобігатиме всотуванню небезпечних речовин.

Також МОЗ радить мешканцям 50-километрової зони мати вдома маску або респіратор – ці засоби зменшать потрапляння в організм небезпечних речовин при диханні.

Сподіваємось, це нам не знадобиться застосовувати на практиці, але варто знати базові правила поведінки у разі надзвичайної ситуації будь-якого характеру:

«Підготовлений — значить захищений!»

Це правило у час повномасштабної війни стало ще більш актуальним.