Діти стали вдвічі рідше заражатись Helicobacter pylori

За останні 30 років поширеність інфекції Helicobacter pylori серед дітей та підлітків знизилася більш ніж удвічі, але інфекція залишається поширеною у всьому світі, особливо у країнах з низьким та середнім рівнем доходу, пише MedScape.

Інформація про бактерію Helicobacter pylori сколихнула світ у 2005 році, коли Робін Уоррен та Баррі Маршалл були удостоєні Нобелівської премії з медицини за відкриття її впливу на розвиток гатриту, виразкову хворобу, а також онкологічних патологій шлунка та кишечника.

Вчені з Медичної школи Університету Ханчжоу провели обсерваційне популяційне дослідження 98 статей, які оцінюють стан більш ніж 152 тис. дітей за 632 пунктами. Зібрані протягом останніх 30 років дані показали, що поширеність інфекції H. pylori серед дітей до 18 років суттєво знизилася.

Загальна глобальна поширеність бактерії становила 32,3%. Причому показник коливався залежно від діагностичного методу: для серологічних тестів він склав 28,6%, тести на антиген сечовини у повітрі, що видихається, або стільці виявили хворобу в 35,9% випадків.

У країнах із низьким та середнім рівнем доходу поширеність бактерії виявилася вищою – 43,2% проти 21,7% у країнах із високим рівнем доходу.

Якщо у 2000 році поширеність хелікобактеру серед молоді досягала 42,2%, то вже до 2010 року вона знизилася більш ніж удвічі – до 19,3%.Частота зараження не відрізнялася між хлопчиками та дівчатками, але була значно вищою у сільській місцевості порівняно з міською. Старші діти у віці 13-18 років виявилися більш схильними до зараження - 41,6% проти 33,9% пацієнтів у віці 7-12 років і 26,0% малюків до 6 років, пише MedScape.

За оцінками вчених, ризик інфікування дитини H. pylori значною мірою пов'язаний із нижчим економічним статусом (співвідношення шансів 1,63). Також частіше заражалися діти, у яких кілька братів і сестер (1,84), якщо хоча б один з них раніше був носієм хелікобактеру, ця ймовірність зростала до максимального показника (3,3). Наявність інфекції у матері також суттєво підвищувало шанси дитини захворіти (3,31). Спільне проживання в кімнаті з іншими дітьми збільшувало ризик (1,89). Ситуацію також погіршувала відсутність доступу до централізованої каналізації (1,6) та вживання некип'яченої чи неочищеної води (1,52).

Ймовірною причиною зараження є погані санітарні умови та скупчене проживання у малозабезпечених районах. Дане дослідження наголошує на важливості заходів щодо зниження рівня інфікування за допомогою покращення санітарних та житлових умов, удосконалення методів лікування та профілактичних стратегій, таких як вакцинація.