COVID-19 залишає антитіла, здатні атакувати здорові тканини

Згідно з новими даними, через кілька місяців після одужання від інфекції SARS-CoV-2 у людей спостерігається підвищений рівень антитіл, які можуть помилково атакувати їхні власні органи та тканини, навіть якщо вони не були серйозно хворі. Про нові дослідження, що вивчають здатність COVID-19 впливати на імунітет людини, повідомляє CyprusMail.

Коронавірус утворює аутоантитіла

Доктор Сьюзан Ченг з Інституту серця Смідта (Лос-Анджелес, США) була одним зі співавторів дослідження, заснованого на вивченні стану 177 медичних працівників, які одужали від підтверджених коронавірусних інфекцій. Вони заразилися COVID-19 до появи вакцин, і у всіх були виявлені стійкі аутоантитіла, що викликають хронічне запалення та ураження суглобів, шкіри та нервової системи.

«Зазвичай ми не очікуємо побачити таку різноманітність аутоантитіл, які залишалися б підвищеними протягом шести місяців після повного клінічного одужання, – зазначає Сьюзан Ченг. – Невідомо, як довго рівень антитіл залишатиметься підвищеним і чи призведе це до будь-яких важливих клінічних симптомів». Її команда вивчає, чи пов'язане підвищення рівня аутоантитіл з постійними симптомами у людей з тривалим перебігом COVID-19, і планує вивчити рівні аутоантитіл після зараження новими штамами вірусу.

Ефект В-клітин ослаблений, але не переможений «Омікроном»

Матьє Маевас і Паскаль Шаппер з Паризького університету (Франція) проаналізували силу понад 300 антитіл, що продукуються В-клітинами пам'яті, отриманими від вакцинованих добровольців, у тому числі раніше інфікованих SARS-CoV-2. Дослідники вважають, що ефекти антитіл, що виробляються В-клітинами пам'яті імунної системи проти варіанта коронавірусу «Омікрон», хоч і ослаблені, але можуть бути значними. Як тільки організм навчиться розпізнавати SARS-CoV-2 після зараження або вакцинації, В-клітини виробляють нові антитіла проти вірусу, якщо в крові ще недостатньо циркулюючих антитіл, здатних його нейтралізувати.

«Омікрон», мабуть, уникнув великої частини В-клітин пам'яті, – підсумували дослідники. – Він все ще ефективно розпізнається 30% усіх антитіл і майже 10% усіх сильнодіючих нейтралізуючих антитіл». На їхню думку, сильна здатність В-клітин пам'яті до проліферації та вироблення антитіл може компенсувати «менш ніж за два дні» зниження ефективності цих антитіл. У поєднанні з іншими компонентами імунної системи, особливо Т-клітинами, ефекти В-клітин, ймовірно, допомагають пояснити, чому більшість інфікованих вакцинованих людей не хворіють настільки, щоб потребувати госпіталізації.

Що робить ефективними нові штами?

Дослідники виявили, що поряд зі спайковими мутаціями, які допомагають коронавірусу проникати в клітини, мутації, що змінюють поведінку вірусу всередині клітин, є важливим фактором, що пояснює, чому деякі штами більш трансмісивні.

Неван Кроган із Каліфорнійського університету в Сан-Франциско (США) вважає, що вчені «мають почати дивитися на мутації за межами спайку», який досі був основним напрямком вакцин та препаратів на основі антитіл. Вивчаючи альфа-варіант, його команда виявила мутацію на ділянці без спайка, що змушує інфіковані клітини збільшувати вироблення білка під назвою Orf9B. Він у свою чергу відключає білок під назвою TOM70, який клітини використовують для надсилання сигналів імунній системі. За словами дослідників, при вищих рівнях Orf9B, що відключають TOM70, імунна система на нього не реагує, і вірус може краще ухилятися від виявлення.

Розповідаючи про збільшення кількості Orf9B, Неван Кроган зазначив: «Рідко трапляється, що мутації «виявляють» білок. Це дуже підступна річ для цього вірусу. Така ж мутація була виявлена ​​в штамі «Дельта» та «Омікроні», а значить, вони можуть аналогічно впливати на імунну систему». Ця інформація стимулюватиме розробку ліків, націлених на взаємодію Orf9b та TOM70.