Типи вірусу герпесу, синдроми, фактори ризику

Родина вірусів герпесу, що викликають захворювання в людини, нараховує 8 типів, а хвороби, спричинені ними, суттєво відрізняються один від одного.

Вірус простого герпесу 1 типу (герпес лабіаліс)

Частіше спричиняє висип на губах, шкірі щік, підборіддя, у ділянці крил носа. Його ще називають «лихоманкою на губах». З усіх вірусів герпесу це найпоширеніший тип. Саме ним інфіковано майже 90% людства. Однак інфікованість цим вірусом не означає, що в людини одразу з'являться симптоми. Вірус може спокійно жити всередині клітин, переважно улюбленим місцем для нього є вузол лицьового нерва, а коли виникають сприятливі (для вірусу) умови – проявляється у вигляді численних невеличких пухирів та виразок на шкірі і слизових оболонках. Виразки дрібні, загоюються швидко, однак у цей період неприємно свербять і болять. У деяких випадках цей тип вірусу може спричинювати появу пухирів на статевих органах. Тяжкі прояви ураження вірусом простого герпесу 1 типу є герпетичний енцефаліт (запалення мозку) і ураження очей.

Вірус простого герпесу 2 типу (герпес геніталіс)

Як і вірус герпесу 1 типу, проявляється у вигляді виразок або пухирів, які розташовуються на шкірі і слизовій оболонці статевих органах, у ділянці промежини, на сідницях. Улюбленим місцем перебування вірусу герпесу 2 типу в людському організмі є нервові вузли крижового сплетення. При зниженій опірності організму до цих симптомів можуть приєднуватись загальні прояви, такі як загальна слабкість, збільшення лімфатичних вузлів та підвищення температури тіла. На сьогоднішній день вірус герпесу 2 типу відноситься до інфекцій, що передаються статевим шляхом, а симптоми, які він викликає, вважають проявами генітального герпесу.

Вірус герпесу 3 типу (герпес зостер)

Це збудник вітряної віспи. Перше знайомство з цим вірусом відбувається в дитинстві, коли діти масово хворіють на вітрянку. Повторна активація прихованого вірусу зазвичай виникає в дорослих і викликає оперізуючий герпес, що проявляється висипом у вигляді пухирців вздовж нервів та власне запаленням цих нервів.

Вірус герпесу 4 типу (вірус Епштейна-Барр)

Інфікування ним зумовлює розвиток інфекційного мононуклеозу. Захворювання за ознаками схоже на вірусну інфекцію дихальних шляхів, але характеризується гіршим перебігом і тяжкими наслідками. До характерних лабораторних ознак інфекційного мононуклеозу відносять наявність видозмінених лейкоцитів у загальному аналізі крові (атипових мононуклеарів). В людей з ослабленим імунітетом вірус Епштейна-Барр може викликати злоякісні захворювання крові та лімфатичних вузлів. У деяких людей вірус Епштейна-Барр викликає синдром Дункана.

Вірус герпесу 5 типу (цитомегаловірус)

Викликає три клінічних синдроми:

1.Вроджена цитомегаловірусна інфекція в новонароджених дітей викликає збільшення печінки та селезінки, висип, ураження сітківки ока та центральної нервової системи.

2.У приблизно 10% дітей старшого віку і дорослих первинна цитомегаловірусна інфекція викликає мононуклеозний синдром з лихоманкою, нездужанням, атиповим лімфоцитозом і фарингітом.

3.В людей з ослабленим імунітетом або вираженим імунодефіцитом (після пересадки органів, лікування злоякісних новоутворень, ВІЛ-інфікованих), цитомегаловірус викликає небезпечні для життя поширені захворювання легенів, шлунково-кишкового тракту, печінки, сітківки та центральної нервової системи.

Цитомегаловірусна інфекція має багато спільного з вірусними захворюваннями дихальних шляхів, її симптомами є збільшення лімфатичних вузлів, підвищення температури тіла, загальна слабкість, тому вона часом маскується за цим діагнозом. Про це необхідно пам’ятати вагітним, оскільки якщо жінка вперше стикнеться з цитомегаловірусом під час вагітності, існує високий ризик зараження плода, що приводить до загибелі дитини в утробі матері (викидень) або після пологів, або до ураження нервової системи і головного мозку, що проявляється розвитком різних психологічних і фізичних захворювань.
Особливо слід наголосити на формуванні внутрішньоутробної цитомегаловірусної інфекції у плода, новонародженого і дітей раннього віку. У цьому разі важливим чинником є термін вагітності, на якому відбулось інфікування, а також той факт, зараження вагітної відбулось вперше чи має місце повторна активація інфекції - у другому випадку ймовірність інфікування плода та розвитку важких ускладнень істотно нижче.

Вірус герпесу 6 типу

Найчастіше асоціюється з висипкою (roseola infantum, або розеола), його ще називають «шостою хворобою». Захворювання зазвичай починається раптово з підвищення температури тіла, що триває 3-5 днів, після чого виникає висип на тулубі і поширюється на кінцівки і обличчя, коли температура знижується.

Вірус герпесу 7 типу

Інфікує майже всіх дітей віком до 3 років. Він дуже схожий на вірус герпесу 6 типу. З’ясовано, що цей тип вірусу герпесу є причиною деяких випадків розеоли. Сьогодні точно не визначений зв'язок між цим вірусом і певною дитячою хворобою або синдром. Однак вважається, що вірус герпесу 7 типу може сприяти розвитку інших станів або посилювати хвороботворний вплив вірусу Епштейна - Барр.

Вірус герпесу 8 типу

Асоціюється з саркомою Капоші, яка є онкологічним захворюванням сполучної тканини. Нещодавно було з'ясовано, що вірус герпесу 8 типу пов'язаний з саркомою Капоші у хворих на ВІЛ/СНІД, а також з деякими пухлинами черевної порожнини.

Загалом віруси герпесу 6, 7 і 8 типів на сьогодні ще недостатньо вивчені, розглядається їх роль у розвитку синдрому хронічної втоми.