Лікування герпесу, ефективні методи, перебіг та ускладнення

Ще донедавна вважалось, що вилікувати герпетичну інфекцію неможливо. Це пов'язувалось з багатьма чинниками, зокрема прихованим перебігом і тому не завжди вчасно діагностованим захворюванням, тривалим перебуванням вірусу герпесу в організмі людини в важко доступних місцях, зокрема нервових вузлах та сплетеннях, формуванням пригнічення імунної системи.

ЯК ЛІКУВАЛИ ГЕРПЕС ДО СЬОГОДНІШНЬОГО ДНЯ?
Ще вчора лікування ураження вірусами простого герпесу 1 та 2 типів було здебільшого спрямоване на усунення спалахів хророби, зниження ступеня тяжкості симптомів і частоти появи ознак герпетичного захворювання. Рекомендованими також були заходи, що полегшували самопочуття пацієнта та зміцнювали імунний захист організму, а також зменшували імовірність передачі вірусу сприйнятливим людям.

ЧИ ЕФЕКТИВНЕ ТРАДИЦІЙНЕ ЛІКУВАННЯ ГЕРПЕСУ?
Наявні противірусні засоби, що нині широко застосовуються в практичній медицині, тільки пригнічують розмноження вірусу, але не видаляють фрагменти вірусних часток з нервових клітин. Тому завжди існує ймовірність повторних висипань, особливо при імунодефіцитах (наприклад, при ВІЛ-інфекції або пухлинах). Отже, застосування противірусних засобів дозволяє лише зменшити активність вірусу і полегшити симптоми, проте вказані лікувальні засоби вилікувати герпетичну інфекцію не можуть.
Безумовно, лікування герпесу обов'язково повинно бути комплексним і індивідуальним. Однак наразі склалась ситуація, коли ті, хто часто страждає від спалахів герпесу, часто безконтрольно приймають противірусні препарати, що призвело до того, що в усьму світі сьогодні визначається зменшення чутливості самих вірусів до цих засобів з одного боку, та ще більше пригнічення імунної системи, оскільки вони є досить токсичними, – з іншого.

ЯК ЛІКУВАТИ ХРОНІЧНИЙ ГЕРПЕС?
Як відомо, хронічна герпесвірусна інфекція (як і будь-яка інша), обумовлена тривалим персистуванням (перебуванням) збудника в організмі людини, сприяє розвитку імунодефіциту (значного зниження опірності людського організму) через недостатність кількох ланок імунної системи. З цією метою під час лікування та для попередження загострень хронічної герпесвірусної інфекції необхідним є також використання засобів для корекції імунного статусу людини.
Застосування комплексної терапії герпесвірусних інфекцій має декілька вагомих переваг:
- комплексний підхід дозволяє більш ефективно пригнічувати вірусну інфекцію, впливаючи на основні причини її розвитку.
- можливість зменшення дози та тривалості застосування противірусних хіміопрепаратів (зниження ризику розвитку побічних ефектів та токсичного навантаження на організм хворого).
- скорочення тривалості загострення та зменшення строків лікування.
- адекватна імунокорекція сприяє збільшенню тривалості безрецидивного періоду.
Препаратами першої лінії сьогодні вважаються засоби, діючою речовиною яких є Протефлазід, які випускаються у лікарських формах – краплях та суппозиторіях. Поряд з доведеною противірусною активністю вони позбавлені багатьох вищевказаних негативних ефектів. Дозування згідно інструкції, консультація з лікарем – обов'язкова.

ТЯЖКИЙ ПЕРЕБІГ ТА УСКЛАДНЕННЯ ГЕРПЕСУ
При тяжкому перебігу герпетичного захворювання, рясних пухирцевих висипаннях зростає імовірність приєднання бактеріальної інфекції, що ще більше ускладнює ситуацію та вимагає призначення протимікробних засобів. Такий стан часто визначається при зниженій опірності імунної системи організму людини, що виникає в разі тривалого прихованого перебування вірусу. Тому зміцнення імунітету розглядається як додатковий метод позбавлення вірусу герпесу. Однак проведення загальнозміцнювальних заходів є доречним тоді, коли немає загострення захворювання, а не в розпал висипу. Вони допомагають знизити кількість рецидивів герпесу, однак не в змозі усунути вірус повністю.
Місцеве лікування вогнищ ураження для полегшення самопочуття хворого зовнішніми формами специфічних препаратів можливо лише при ураженні вірусами простого герпесу 1 та 2 типів та, в поєднанні з системним введенням, при герпетичному ураженні очей. При його здійсненні у період перед або одразу після появи первинних проявів тривалість загострення зменшується і вираженість симптомів пом'якшується. На додаток до специфічних препаратів доцільно місцеве застосування антисептиків при вторинної бактеріальної інфекції, що сприяє швидшій епітелізації ерозивно-виразкових уражень.
Спроби одночасного застосування імуномодуляторів, індукторів інтерферону, гормонів тимуса, адаптогенів при патологічних станах, зумовлених інфікуванням вірусом Епштейна-Барр, при оперізуючому лишаї та цитомегаловірусній інфекції, з метою активізації факторів імунного захисту та підвищення ефективності лікування також не дозволяють видаляти вірус герпесу з організму. Наразі вони вважаються засобами супутньої терапії, які діють опосередковано та володіють лише загальнозміцнюючою та протизапальною дією для полегшення спалаху захворювання.
Важливо пам'ятати, що широко рекомендовані засоби з ехінацеї, стимулюють імунну систему і протипоказані в період вагітності, оскільки можуть підвищувати визик невиношування вагітності та передчасних пологів, і не мають прямої противірусної дії.
Тоді як за даними досліджень, призначення противірусного засобу з діючою речовиною Протефлазіду у вагітних з невиношуваням вагітності на тлі герпетичної інфекції покращує прогноз як щодо перебігу самої вагітності, так і зменшує імовірність інфікування майбутньої дитини. Це пов'язано з тим, що зазначений противірусний засіб має поліфармакологічну (декілька механізмів противірусної дії) пряму противірусну дію, м'яко коригує імунний статус вагітної жіки та поліпшує його відповідь на дію агресивних вірусів.