Страх захворіти на COVID-19 спричинює депресію та впливає на імунітет

На початку пандемії в 2020-ому, ми й уявити собі не могли, наскільки зміняться наші звички у повсякденні, та й глобально – життя у всьому світі. COVID-19 загальмував розвиток гігантських корпорацій та цілих країн на планеті, призупинив виробництво, боляче вдарив по економіці та призвів до чисельних банкрутств. Про це пише grippua.

«Запобігти втраті цілого покоління», – закликав ЮНІСЕФ. У прес-релізі, опублікованому до Всесвітнього дня дітей, організація вперше заговорила про шкоду, яку наносив COVID-19 саме дітям, та закликала громадськість усього світу зосередитися на подоланні негативного впливу COVID-19 на здоров’я, фізичний та інтелектуальний розвиток дітей, адже – «під загрозою майбутнє цілого покоління».

Чим же насправді обернувся для нас COVID-19?

Відповідно до офіційної статистики, за час світової пандемії на COVID-19 перехворіло понад 635 млн людей на планеті, понад 6,5 млн із них – померли. Переважна більшість загиблих до COVID-19 мала серйозні хронічні хвороби та слабкий імунітет.

Цікаве дослідження соціологічної компанії Gradus на замовлення видання «Вокс Україна» продемонструвало, що рівень страху COVID-19 в перші місяці пандемії був доволі високим: боялися захворіти 42–48% респондентів.

Але надалі цей показник дуже сильно коливався (і впав буквально вдвічі). Відсоток тих, хто боявся захворіти на  COVID-19 вже в квітні 2020 року був нижчий, порівняно з січнем–березнем 2020-го. Цікаво, що у вересні побоювання втратити роботу та лишитися без джерела доходу переросли страх захворіти на коронавірус.

Тобто присутня доволі цікава парадоксальна кореляція. Її суть наступна: чим більше людей реально хворіло на COVID-19 – тим менше боялося на COVID-19 заразитися.

Здавалося б, за логікою мало бути все інакше – адже чим більше навколо тебе людей заражених COVID-19, тим і в тебе більше шансів заразитися. А отже і рівень страху мав би бути вищим. Однак на практиці працювало все навпаки.

А річ у тім, що чим більше люди отримували інформації про COVID-19, тим менше лишалося в них місця для страху невідомого.

Проте, якщо на початку опитування в січні 2020-го «страх втратити роботу» називали своїм основним побоюванням лише 3,1%, то вже у травні – 9,2% боялися цього найдужче. Щойно людей відправили на перші за час пандемії карантини – вони відчули, що фінансова криза більш реальна і значно ближча за «епідемічну».

Міфи про COVID-19

Міфи ще більше підживлювали страхи захворіти на COVID-19 і змушували людей обирати помилкові варіанти захисту від нього.

Найпоширенішими із них були такі:

•  антималярійні препарати є ефективним засобом проти COVID-19.

Насправді, зовсім ні. Це підтвердило власними дослідженнями FDA – Управління за санітарним наглядом за якістю харчових продуктів та медикаментів США.

• COVID-19 викликає чоловіче безпліддя.

Цей міф народився із фейкового повідомлення преси про якесь дослідження нібито науковців із Китаю.

• курці на COVID-19 хворіють частіше.

Твердження ґрунтувалося лише на одному китайському дослідженні, в якому проаналізовані дані тільки 140 осіб – із них лише 1,4% виявилися курцями. А отже це дослідження, з точки зору екстраполяції на увесь світ – не є репрезентативним.

•  інгаляції розчину соди лікують від COVID-19.

Таке хибне твердження поширив російський лікар Геннадій Юдін, однак ВООЗ та вчені з Гонконгу провели дослідження, в якому довели, що це – нісенітниця.

•  COVID-19 – не важчий від звичайного грипу.

Насправді, ніякий сезонний грип останніх років не йде в жодне порівняння ані з поширюваністю  COVID-19, ані з його летальністю. Виняток становить лише пандемія іспанського грипу 1918–1920 років

Ще була сила силенна байок та пліток – аж до настільки безглуздих, як начебто від зараження COVID-19 рятує вдихання парів алкоголю та навіть, що ніби сім’яна рідина (сперма) є надійним засобом лікування COVID-19.

Важкі наслідки COVID-19 – це НЕ МІФ

Що насправді трапляється при захворюванні на COVID-19, то це – постковідний синдром.

Що його спричиняє? Науковці виділяють такі ситуації:

– організм не дав вірусу ефективну імунну відповідь;

– організм дав вірусу занадто сильну імунну відповідь, що спричинило пошкодження окремих органів;

– повторне захворювання, але вже на інший штам COVID-19;

– сильні переживання, тривожність, постійні стреси, безсоння;

Аби людина мала постковідний синдром – достатньо, щоб збіглися одна або й усі чотири перелічені вище ознаки*:

*(це підтвердив ще у жовтні 2020 року Національний інститут досліджень здоров’я Сполученого королівства Великої Британії)

 Що ж можна вдіяти і як побороти страх захворіти коронавірусною інфекцією?

 Всесвітня організація охорони здоров’я відзначала – низька інформованість сприяла лише збільшенню страху людини перед коронавірусною інфекцією.

А це запускало «механізм самознищення»: тривалий страх перед COVID-19 переростав у депресію, а вона – найгірший ворог стабільно міцного імунітету. В такий спосіб страх невпинно призводив до того, що людина ставала легкою здобиччю для вірусу. Серед багатьох порад від психологів та психотерапевтів у цій ситуації найкраще зарекомендувала себе стратегія «прийняття».

Як і в більшості складних стресових ситуацій, психологи пропонують прийняти по суті ваш страх хвороби. Коли ви усвідомите, що ваш страх захворіти на COVID-19 є природним проявом сприйняття усього невідомого, тоді зумієте озброїтися аргументами (а в чомусь навіть сміливістю), щоб далі діяти і вдаватись до необхідних кроків, спрямованих на те, щоб як слід підготуватися до «оборони» організму від COVID-19.

І звісно ж, найкращою підготовкою імунітету (яку в тому числі рекомендує і МОЗ України, і ВООЗ до коронавірусу) була, є і буде залишатися – вакцинація. Ефективність вакцинації є незаперечною панацеєю від важкого перебігу COVID-19. А в Європі та у багатьох країнах – навіть обов’язковою вимогою для усіх громадян. В Австрії, наприклад, усіх невакцинованих від COVID-19 громадян після 18 років, починаючи із 15 лютого 2020 року, штрафують на суму від 600 до 3 600 євро.

Не зайвою і до, і після вакцинації буде й інша допомога імунітету та нервовій системі.

Потрібно пам’ятати – зайві переживання порушують повноцінну роботу серцево-судинної, нервової систем. А отже і вживати потрібно насамперед те, що цілеспрямовано тут допомагає. Наприклад, заспокійливий засіб ВІТАСЕД. Біологічно активні речовини у складі ВІТАСЕДу (ефір борнеоловий, ізовалеріанова та валеріанова кислоти) не просто нівелюють дратівливість, заспокоюють нерви, а й загалом знижують збудливість нервової системи навіть під час сильних нервових навантажень і розумової втоми. Також вони нормалізують артеріальний тиск, стабілізують серцевий ритм та й загалом покращують роботу серцево-судинної системи, демонструють кардіопротекторну і спазмолітичну дії. Завдяки ВІТАСЕДу легше засинати, глибшим є природний сон, посилюється ефект інших седативних та снодійних засобів.

ВІТАСЕД можна приймати курсами – тоді можна в повній мірі відчути дію дієтичної добавки та якнайкраще підготувати ваш організм до спротиву COVID-19 та побороти побоювання.