Самотність – причина ментальних проблем та ранньої смерті

Аналіз даних за 2000-2019 роки показав, що самотність є серйозною медичною проблемою для 113 країн. Пов'язана із COVID-19 самоізоляція лише посилила ситуацію, пише News Medical.

Самотність не тільки впливає на психічне здоров'я та благополуччя, але також викликає низку проблем з фізичним здоров'ям і підвищує ймовірність ранньої смерті. Нещодавно американські дослідники підрахували, що у промислово розвинених країнах почуття самотності відчуває кожна третя людина, для кожного дванадцятого вона може призвести до серйозних проблем зі здоров'ям.

Вчені з університету Сіднея вирішили доповнити дослідження колег і провели ще більш масштабний аналіз. Вони переглянули бази даних з усього світу та знайшли 57 обсерваційних досліджень щодо оцінки самотності у 113 країнах за період з 2000 по 2019 рік. Варто зазначити, що в країнах з високим рівнем доходу (особливо в Європі) охоплення даних було помітно вищим.

Звіти дозволили оцінити рівень самотності у різних вікових вибірках:

• у 77 країнах серед підлітків 12-17 років;
• у 30 країнах серед молоді 18-29 років;
• у 32 країнах серед дорослих 30-59 років;
• у 40 країнах серед людей похилого віку від 60 років і старших

Для підлітків сукупна поширеність самотності варіювалася від 9,2% у Південно-Східній Азії до 14,4% у регіоні Східного Середземномор'я. Для дорослих мета-аналіз проводився тільки для європейського регіону, і для всіх вікових груп було виявлено постійну географічну закономірність.

Найнижча поширеність самотності незмінно спостерігалася у країнах Північної Європи (2,9% для молодих людей, 2,7% для дорослих середнього віку та 5,2% для літніх людей), а найвища – у країнах Східної Європи (7,5% для молодих людей, 9,6% для дорослих середнього віку та 21,3% для людей похилого віку), пише News Medical.

Дослідники зазначають, що навіть якщо в конкретному регіоні проблема самотності не стояла так гостро в період їх досліджень за 2000-2019 роки, COVID-19, ймовірно, вплинув на соціальні контакти у всіх країнах.

Враховуючи негативний вплив самотності на здоров'я та тривалість життя, автори кажуть, що їхні висновки наголошують на необхідності розглядати самотність як важливу проблему суспільної охорони здоров'я.

Дане дослідження разом із пандемійною реальністю розвиває міф, що самота – це проблема виключно людей похилого віку. Заходи громадської охорони здоров'я повинні враховувати це та створювати умови для комфортної соціалізації протягом усього життя. Це передбачає усунення соціальних та структурних факторів, що впливають на ризик самотності. До них відносять бідність, рівень освіти, транспорт, житлові умови, а також посилення профілактичних заходів, включаючи кампанії щодо підвищення поінформованості щодо проблем самотності, спрямованих на боротьбу зі стереотипами.