ГРВІ можуть бути причиною ацетонемічного синдрому у дитини

У дитини блювота, біль у животі та зневоднення – і все це на фоні слабкості й температури? Не спішіть нарікати на кишкову інфекцію: можливо, ваш малюк страждає від ацетонемічного синдрому, спричиненого звичайним ГРВІ, пише MedOboz.

Що таке ацетонемічний синдром (АС)

Загалом ацетонемічний синдром (АС), на жаль, не рідкість серед дітей. Основним його симптомом є епізоди сильної блювоти, які виникають найчастіше вночі та повторюються декілька разів. Спроба напоїти або нагодувати дитину викликає новий напад блювоти. У малюка підвищується температура, наявні симптоми зневоднення та інтоксикації (блідість шкіри разом із характерним рум’янцем на щоках, кволість, слабкість після нетривалого збудження на початку хвороби, іноді – судоми).

 Інші характерні ознаки ацетонемічного синдрому (АС):

• біль у животі (постійний або спазмоподібний);
• закреп;
• тахікардія (посилене серцебиття);
• характерний запах ацетону з рота, що нагадує запах прілих яблук.

Такий стан виникає через підвищення вмісту в крові кетонових тіл – ацетону,  ацетооцтової та бета-оксимасляної кислот. В організмі ці речовини утворюються при розпаді кетогенних кислот, які містяться переважно у білковій або жирній їжі. Кетонові тіла у великій кількості токсичні для організму, насамперед для нервової системи та шлунково-кишкового тракту. Проникаючи в ЦНС, кетонові тіла чинять наркотичну дію на головний мозок, пошкоджують клітинні мембрани і подразнюють блювотний центр. Подразнюючи слизову оболонку ШКТ, викликають багаторазове блювання, що спричиняє зневоднення та посилює токсичні процеси в організмі, зокрема в головному мозку, аж до розвитку коми.

Причини виникнення ацетонемічного синдрому

Ацетонемічний синдром може виникати як самостійне захворювання, але приблизно у 95% випадків він розвивається при наявності певного провокуючого фактору. Таким фактором може стати неправильне харчування (надто багато білків та жирів у раціоні), психоемоційний стрес або різноманітні інфекційні захворювання. Найбільш вразливими до АС є маленькі діти: за статистикою, у 62% дітей перший епізод ацетонемічного синдрому проявляється у віці до 3 років.\

Як не дивно, серед чинників, які провокують АС, на першому місті стоять не неправильний раціон і навіть не кишкові інфекції, а гострі респіраторні вірусні захворювання. Згідно з дослідженнями, ГРВІ є причиною першого епізоду АС у 36% випадків, тоді як порушення дієти – у 32%, а гострі кишкові інфекції – лише у 7%. Ще близько у 10% дітей перший епізод АС викликаний водночас двома факторами – ГРВІ та порушенням дієти.

Як лікувати та запобігти ацетонемічному синдрому 

Зневоднення у дітей відбувається дуже швидко, тому вживати відповідних заходів треба терміново. При появі симптомів АС дитину треба відпоювати маленькими порціями рідини через кожні 10–15 хвилин (засоби для регідратації, солодкий чай з лимоном або негазованою лужною мінеральною водою).

Щоб нормалізувати детоксикаційну функцію печінки та процеси мікроциркуляції,  як дієтичну добавку до повноцінного раціону харчування дітям від 3-х років лікар може порадити Вітаргін.

Це  джерело аргініну та бетаїну, що допоможе загальному зміцненню організму при станах, пов’язаних із порушеннями білкового метаболізму, а саме при ацетонемічному синдромі.

Увага: при значному зневодненні або при дуже тривалому блюванні дитина потребує госпіталізації!!!

Водночас необхідно продовжувати лікування основного захворювання, яке викликало ацетонемічний синдром, інакше стан хворого не покращиться. У випадку, коли провокуючим фактором стала ГРВІ, пацієнт потребує противірусної терапії. При цьому для дітей потрібно обирати безпечні противірусні препарати, призначені спеціально для дитячого віку – наприклад, сироп Флавовір. Флавоноїди, які містяться у сиропі, блокують розмноження ДНК- та РНК-вірусів, що викликають ГРВІ, знижують вірусне навантаження на організм дитини та дають змогу організму ефективно боротися із захворюванням.

Згодом, коли дитина одужає від ГРВІ, а її стан стабілізується, батькам необхідно буде разом із лікарем відкоригувати режим дня та раціон харчування, а в разі потреби – пройти додаткові обстеження. При адекватному лікуванні та реабілітації епізоди ацетонемічного синдрому зникають. Саме тому цьому питанню необхідно приділяти особливу увагу.