Герпес та вагітність
Вагітність та інфекція – це важлива проблема, яка турбує і майбутніх батьків, і лікарів. У даній статті ми поговоримо про деякі питання, що вас турбують. Вірус герпесу, а саме вірус простого герпесу, як його правильно називають, належить до родини Herpes viridae. До цієї родини, окрім простого герпесу, входять багато інших збудників вірусних захворювань. Розповсюдженість інфекції серед населення України й інших країн світу - дуже висока і може сягати 90%. До того ж, чимало носіїв різних штамів герпетичної інфекції не мають жодних клінічних проявів захворювання. Але ми детальніше зупинимося на темі вірусу простого герпесу та його можливого впливу на організм вагітної жінки і плода.
Латинська назва вірусу герпесу - Herpes simplex virus. Підступність герпетичної інфекції криється в тому, що під час ремісії вірус ховається і продовжує жити в гангліях центральної нервової системи. Вірус герпесу є ДНК-вмісним, що обумовлює його здатність проникати в генетичний матеріал нервових клітин. Тому персистенція збудника в організмі людини відбувається все життя. Лікування герпетичної інфекції прямими противірусними препаратами є ефективним тільки під час клінічного загострення, коли з’являються зовнішні прояви вірусної інфекції. Терапія інфекції не матиме результату, коли вірус герпесу «ховається» в нервових гангліях.
Вірус простого герпесу має два типи. Перший тип клінічно проявляється у вигляді появи на шкірі і слизових оболонках губ людини маленьких пухирців, які заповнені прозорою рідиною. Поява герпесу на губах супроводжується неприємними відчуттями від поколювання до болю і печії. Вірус герпесу ІІ типу вражає шкіру і слизові оболонки зовнішніх статевих органів. Часто діагностика цього захворювання є ускладненою через схожість її проявів з іншими інфекційними станами сечостатевої системи. Ця інфекція передається статевим шляхом.
Вірус простого герпесу є збудником внутрішньоутробної інфекції і входить до поняття «TORCH» (H – Herpes simplex virus). Саме тому вона є небезпечною для вагітної жінки і плоду, який вона виношує. Найбільший ризик інфекція справляє, якщо вона потрапляє до організму жінки вперше саме під час вагітності. Інфекційний агент ініціює вироблення імунного захисту в організмі дорослої здорової людини. Тому жінка, яка перехворіла на інфекцію, має імунітет і може передати його своїй, ще ненародженій дитині. Але не слід забувати, що вагітність є імуносупресивним станом (тобто під час вагітності стан імунної системи пригнічений) і тому є велика вірогідність виникнення клінічного рецидиву інфекції. Саме в цей час можлива передача інфекції до плоду. Крім того, існує великий перелік станів коли вірус герпесу може активуватися. Це може бути переохолодження і навпаки перегрів на сонці, лихоманка, стрес і перевтома, загострення інших хронічних захворювань, шкідливі звички, травми, недосипання, недостатність таких важливих речовин для організму, як вітаміни та інше.
Вірус герпесу створює небезпеку для вагітної жінки через можливість виникнення внутрішньоутробної інфекції. В залежності від типу герпетичної інфекції шляхи передачі її до плоду різні. При першому типі герпесу (лабіальному) можливий шлях передачі інфекції - через кров, тобто, через плаценту і пуповину, які з’єднують організм матері і дитини до народження. У випадку другого типу, який вражає зовнішні статеві органи жінки, можливе зараження дитини під час народження при контакті з елементами на шкірі чи слизових оболонках.
Наслідки будь-якої вродженої інфекції, в тому числі, викликаної вірусом простого герпесу, можуть бути різними. Чим раніше відбулося інфікування плоду, тим більший ризик виникнення ускладнень під час вагітності. Вагітність може закінчитися самовільним викиднем, припиненням розвитку плоду в утробі матері, мертвонародженням. Дуже часто дитина народжується недоношеною, з затримкою фізичного розвитку або з вродженими вадами органів і систем, до яких тропний збудник і які вражає в процесі його внутрішньоутробного розвитку. Якщо вірус герпесу потрапив в організм матері незадовго до пологів або під час них, дитина народжується з клінікою інфекції. Також існує, так званий, «світлий проміжок», коли клінічні прояви внутрішньоутробної інфекції з’являються пізніше. Розпізнати вроджену інфекцію за її клінічними проявами буває важко, оскільки у новонароджених вона носить неспецифічний і генералізований характер. Але у кожного збудника є свої особливості і точки прикладання. Вірус простого герпесу вражає центральну нервову систему. Вроджені вади нервової системи (гідроцефалія, мікроцефалія) в подальшому житті дитини призводять до інвалідності. Крім того, можливе виникнення енцефаліту і менінгіту. Прояви на шкірних покривах з елементами, які зазвичай виникають у дорослих, проявляються не завжди. Характерним є враження печінки і селезінки з порушенням їх функції. Пневмонія, кардит, гепатит можуть бути клінічними вогнищами інфекції, яка призвела до генералізації процесу і виникнення сепсису. Іноді це відбувається внаслідок приєднання вторинної бактеріальної мікрофлори. В аналізах крові ми може знайти тромбоцитопенію, яка клінічно проявляється геморагічним синдромом у вигляді точкових крововиливів (петехій).
Враховуючи важкі віддалені наслідки внутрішньоутробної інфекції жінка повинна намагатися не допустити інфікування себе і своєї дитини. В цьому вам допоможе планування вагітності. Бережіть себе під час вагітності, попереджайте загострення хронічних хвороб. Адже профілактика хвороби легша за її лікування.